Президентські вибори в Білорусі 2015

14 осіб подали заяви на реєстрацію своїх ініціативних груп у ЦВК, але тільки 8 з них були зареєстровані.[12]

• Микола Статкевич, кандидат у президенти на виборах 2010 року, якого посадили за ґрати, запропонував себе як кандидат від єдиної опозиції.[13] 20 липня йому було відмовлено на підставі того, що за законодавством кандидатами в президенти не можуть бути висунуті громадяни, що не мають права обіймати посади в державних органах у зв'язку з наявністю судимості.[14]
• Юрій Шульган, самовисуванець, якого підтримує Білоруська партія «Зелені». 17 липня співробітники міліції не пустили Шульгана в будівлю Центрвиборчкому, заявивши, що претендент знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Суд Московського району Мінська оштрафував його і керівника його ініціативної групи Павла Коновальчик на 5,4 мільйонів білоруських рублів.[15]

• Олена Анісім, філолог і заступник голови громадського об’єднання «Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини». У серпні 2014 року заявила про свій намір піти у президенти. Проте у кінці червня 2015 року відмовилася, заявивши, що «у такій ситуації перемогу отримати неможливо».[16]
• Алесь Мєх, громадський активіст і заступник голови руху «За державність і незалежність Білорусі». Наприкінці травня 2015 року заявив про рішення висуватися кандидатом у президенти[17], проте 1 липня вирішив відмовитися від своїх президентських амбіцій і підтримати ініціативу Володимира Некляєва про висунення єдиним кандидатом від демократичних сил Миколи Статкевича, який перебуває у в'язниці.[18]

29 червня білоруський поет і політик Володимир Некляєв запропонував усім опозиційним претендентам на президентську посаду знятися з виборів ще до початку реєстрації ініціативних груп та підтримати висунення єдиним кандидатом від демократичних сил Миколи Статкевича, який за законом не може бути зареєстрованим.[19] У керівництві ЦВК наголосили, що навіть ініціативна група по висуненню Статкевича не може бути зареєстрована. Кампанію за його висунення на вибори з метою привернути увагу суспільства до проблеми політв'язнів підтримали оргкомітети по створенню партій БСДП (Народна грамада) і «Білоруська християнська демократія», зареєстрований в Чехії «Молодий фронт», а також ряд громадських ініціатив.[18]

Формування ініціативної групи з висунення Миколи Статкевича кандидатом в президенти почалося 2 липня. До складу єдиного оргкомітету з висунення Статкевича увійшли представники оргкомітету Білоруської соціал-демократичної партії (Народна Грамада), Білоруської профспілки працівників радіоелектронної промисловості, Об'єднаної громадянської партії, оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія», зареєстрованого в Чехії об'єднання «Молодий фронт», руху «За державність і незалежність Білорусі», а також руху солідарності «Разам».[20]

14 липня в Мінську відбулося спільне засідання представників структур, що беруть участь в кампанії з висунення кандидатом в президенти політв'язня Миколи Статкевича. На ньому було прийнято рішення про подачу документів про реєстрацію ініціативної групи до Центрвиборчкому 16 липня. Кожна з структур, що входять до оргкомітету з висунення Статкевича, змогла залучити до складу ініціативної групи не менше 200 осіб. До складу ініціативної групи з висунення кандидатом в президенти Статкевича увійшло більше 1,5 тисяч осіб.[20]

20 липня Центрвиборчком відмовив у реєстрації ініціативної групи на підставі того, що за законодавством кандидатами в президенти не можуть бути висунуті громадяни, що не мають права обіймати посади в державних органах у зв'язку з наявністю судимості. Рішення ЦВК було оскаржено у Верховному суді, однак той відмовив у розгляді скарги, тому що за законом скарга повинна бути підписана самим заявником, а не його представником. Представники ініціативної групи заявили, що продовжуватимуть свою діяльність до звільнення та реабілітації всіх політв'язнів.[14]

28 липня на прес-конференції представники ініціативної групи Миколи Статкевича в Мінську закликали усіх потенційних кандидатів знятися з виборчих перегонів.[21]

24 липня активіст організації «Альтернатива» Микола Лусто був затриманий біля Центрвиборчкому через хвилину після початку одиночного пікету проти виборів. Суддя Московського району Мінську Тетяна Мотиль визнала активіста винним в участі в несанкціонованому пікеті. Він був оштрафований на 4,5 мільйонів білоруських рублів.[22]