Речовий мішок
Речови́й мішок[1] (речмішок) — заплічна сумка, вид торби з брезенту або парусини, що використовується (використовувалась) військослужбовцями. Зовнішньо схожий на безформний рюкзак.
![](../I/2013._%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8_126.jpg.webp)
У Російській імператорській армії прийнятий на озброєння 1882 року, у СРСР офіційно йменувався «Мішок речовий з наметової тканини з водотривким просоченням із зовнішньою кишенею і ременями для кріплення шинельної скатки» (рос. Мешок вещевой из палаточной ткани с водоупорной пропиткой с наружным карманом и ремнями для крепления шинельной скатки)[2].
На армійському жаргоні речмішок має назву «сидор»[3].
Історія
![](../I/Loculus_reconstruction_overview.jpg.webp)
![](../I/Legio_XXI_Rapax_-_Sechsel%C3%A4uten_2011_-_Lindenhof_2011-04-10_15-55-24.JPG.webp)
Заплічні торби для необхідних речей і запасів їжі використовували вже вояки в Стародавньому світі. Речмішок давньоримських легіонерів називався panarium (відоме також слово loculus), його переносили за спиною за допомогою жердини з перекладиною або розвилиною (furca), разом з іншою поклажею[4]. Усі речі на жердині звалися загальним словом sarcina («поклажа», «укладка»). Використовування жердини дозволяло по тривозі швидко звільнитися від поклажі.
В армії Російської імперії речмішок впроваджений під час військових реформ Олександра ІІІ, 1882 року, замінивши собою шкіряний ранець. Проте в 1889 у гвардійській піхоті, пішій артилерії й інженерних військах вони були замінені знову на ранці зразку 1874 року. За інструкціями кінця XIX- початку XX ст. вміст речового мішка або ранця мав бути таким:
- 2 сорочки
- спідні штани
- 2 пари онуч
- рушник
- дві пари рукавиць (одна — тепла);
- 5 фунтів сухарів
- 1/8 фунта солі
- рушничне приладдя
- чарка
- 24 патрони[5]
![](../I/Seesack.JPG.webp)
Речові мішки аналогічного зразку прийняті в Червоній і Радянській армії. З 1 січня 1970 у речмішок належало укладати:
- до стінки, прилеглої до спини:
- плащ-намет;
- запасні онучі, складені в згортки розміром 30 X 45 см;
- на дно:
- запас продовольства (внизу);
- казанок;
- кухоль;
- особисті речі;
- сталевий шолом (СШ-68, СШ-60);
- у кишеню мішка:
- туалетне приладдя[2]
Стрільці (автоматники, кулеметники) зберігали в речмішку також чохол з мастильницею. Приблизний об'єм речмішка ЗС СРСР становив 25-30 літрів.
З 1 січня 1974 року встановлено не носити речовий мішок, а перевозити і зберігати його в польових умовах на бойових і транспортних машинах — у місцях, вказаних командиром[6].
В Україні від 1997 р. встановлено, що речовий мішок має бути постійно укомплектований на випадок тривоги[7]: казанок, кухоль, ложка, комплект ґудзиків, гачки, нитки, 2-3 зошити, носові хустини, крем та щітка для взуття, індивідуальний комплект захисту, головний убір не в сезон, шкарпетки (онучі), станок для гоління. Предмети польового спорядження зберігаються в підрозділах зібраними на поясному ремені, без боєприпасів та сумки з протигазом. Спорядження періодично має оглядатися та ремонтуватися. Перед виходом на тактичні навчання, маневри та на особливий період у речовий мішок вкладаються сухий пайок на одну добу (вниз торби), плащ-намет, шолом сталевий (згори поклажі), рушник (ближче до спини), пара запасних онуч, туалетні речі (у зовнішню кишеню торби), речі для догляду за обмундируванням та взуттям, пара натільної білизни[8].
Примітки
- Мішок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Приказ Министра обороны СССР № 191, от 26 июля 1969 года, «О введении в действие Правил ношения военной формы одежды военнослужащими Советской Армии и Военно-Морского Флота.».
- Российская газета: Российская армия простилась с вещмешками
- Армия древнего Рима. Вооружение http://clan-rw.ru
- Ранец // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Приказ Министра обороны СССР № 250, от 01 ноября 1973 года, «О введении в действие Правил ношения военной формы одежды военнослужащими Советской Армии и Военно-Морского Флота»
- п.1.2. «Обов'язки військовослужбовців у разі оголошення тривоги». Дидактичний матеріал для підготовки та проведення занять з навчального предмету "Управління повсякденною діяльністю підрозділів", навчальний посібник. Харків: Харківський Політехнічний Інститут. 2011.
- п.5.18.3.4 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказ Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 р.. информационно-правовой портал "Законы Украины". 16.07.1997. Архів оригіналу за 15.01.2018. Процитовано 14.01.2018.
Посилання
- Основні принципи побудови комплексу бойового екіпірування військовослужбовця // 09.12.2017, Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація власників зброї».
- Спорядження сучасного українського піхотинця // Український мілітарний портал.