Решетников Василь Васильович

Васи́ль Васи́льович Реше́тников (нар. 23 грудня 1919(19191223), місто Катеринослав, тепер Дніпро) — радянський військовий діяч, командир 2-го окремого авіаційного корпусу Далекої авіації, командувач Далекої авіації СРСР, генерал-полковник авіації. Герой Радянського Союзу (1943). Депутат Верховної Ради УРСР 6-7-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ у 1966—1971 р.

Решетников Василь Васильович
Народження 23 грудня 1919(1919-12-23) (102 роки)
Катеринослав, Українська СРР
Країна  СРСР
 Росія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія КПРС
Звання генерал-полковник авіації
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

 Решетников Василь Васильович у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті Катеринославі. Родина часто переїжджала, зокрема у 1921—1925 роках проживали у селі Новопавлівці Катеринославської губернії, у 1925—1927 р. — у місті Нікополі, у 1927—1928 р. — у місті Василівці, у 1928—1931 р. — знову в селі Новопавлівці, з 1931 р. — у Дніпропетровську.

У 1935 році закінчив вісім класів Дніпропетровської школи № 13, а у 1936 році — три курси Дніпропетровського медичного робітфаку. Одночасно з навчанням працював у редакції юнацької газети в Дніпропетровську.

У Червоній Армії з травня 1936 року. У грудні 1938 року закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків, у серпні 1939 року — курси з перенавчання при цій школі. Служив у ВПС льотчиком швидкісного бомбардувального авіаполку в місті Орлі і льотчиком-інструктором резервного авіаполку в місті Воронежі. У серпні — грудні 1941 р. — командир ланки 7-го запасного авіаційного полку в місті Воронежі.

Учасник радянсько-німецької війни з грудня 1941 року. У грудні 1941 — травні 1943 р. — командир ланки 751-го (з березня 1943 року — 8-го гвардійського) авіаційного полку далекої дії. У травні 1943 — грудні 1944 р. — командир авіаційної ескадрильї і заступник командира з льотної частини 19-го гвардійського авіаційного полку далекої дії. У грудні 1944 — жовтні 1945 р. — заступник командира з льотної частини 19-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку. Всього за час війни виконав 307 бойових вильотів.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Після війни продовжував службу у Військово-Повітряних Силах СРСР. У 1946 році закінчив Курси удосконалення при Військово-повітряній академії у місті Моніно.

З травня 1946 — заступник командира, а у жовтні 1946 — грудні 1948 року — командир 183-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку в місті Узин Київської області. З 1949 — заступник командира, а у січні 1951 — грудні 1954 року — командир 185-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку в місті Полтаві.

У 1956 році закінчив Вищу військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР.

З 1956 — заступник командира, а у грудні 1957 — грудні 1960 року — командир 106-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії у місті Узин Київської області.

З 1960 — заступник командира, а у червні 1961 — вересні 1968 року — командир 2-го окремого важкого бомбардувального авіаційного корпусу в місті Вінниці.

У вересні 1968 — січні 1969 р. — 1-й заступник командувача Далекої авіації ВПС СРСР.

У січні 1969 — листопаді 1980 р. — командувач Далекої авіації ВПС СРСР.

У 1980—1986 р. — заступник Головнокомандувача Військово-повітряних Сил СРСР.

У жовтні 1986 року вийшов у відставку. На пенсії у місті Москві.

Звання
  • молодший лейтенант (12.12.1938)
  • лейтенант (13.04.1942)
  • старший лейтенант (6.08.1942)
  • капітан (10.03.1943)
  • майор (28.02.1944)
  • підполковник (6.04.1945)
  • полковник (3.10.1953)
  • генерал-майор авіації (25.05.1959)
  • генерал-лейтенант авіації (13.04.1964)
  • генерал-полковник авіації (29.04.1970)

Нагороди

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.