Рибников Олексій Львович

Олексі́й Льво́вич Ри́бников (*17 липня 1945, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський композитор. Народний артист Росії (1999)[5], Заслужений діяч мистецтв, лауреат міжнародних та громадських премій. З 1969 року — член Спілки композиторів. З 1979 — Союзу кінематографістів. Член Ради при Президентові Росії з культури і мистецтва та Комітету з премій Уряду Москви. Президент Національної премії та фестивалю «Музичне серце театру».

Рибников Олексій Львович
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Рибников Олексій Львович
Дата народження 17 липня 1945(1945-07-17) (76 років)
Місце народження Москва, СРСР
Роки активності 1953 — тепер. час
Громадянство СРСР[1][2] і Росія[3][4]
Професія композитор
Освіта Центральна музична школа (1962) і Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1967)
Жанри рок-опера і симфонічна музика
Нагороди

alexeyrybnikov.ru
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився у родині митців. Мати була художником-дизайнером, батько — скрипалем, що працював в оркестрі Олександра Цфасмана. Рибников почав пробувати себе як композитора вже в дитинстві: у 8 років написав кілька фортепіанних п'єс, в 11 — балет «Кіт у чоботях».

З 1956 по 1962 роки навчався в Центральній музичній школі при Московській консерваторії. У 1962—1967 вчився в Московській консерваторії по класу композиції А. І. Хачатуряна, яку закінчив з відзнакою 1967 року, а 1969 закінчив аспірантуру по класу цього ж музиканта.

З 1969 по 1975 рік Олексій Рибников викладав в Московській консерваторії на кафедрі композиції.

У 1979 році Олексій Рибников був визнаний Всесоюзним хіт-парадом найпопулярнішим композитором року і нагороджений премією за найкращу музику до кінофільму на Московському міжнародному кінофестивалі. В 1989 році загальний тираж проданих дисків з музикою А. Рибникова перевищив 10 мільйонів екземплярів.

В 1988 році Олексій Рибников заснував Виробничо-творче об'єднання «Сучасна опера» при Спілці композиторів СРСР. В 1992 році тут була представлена ​​публіці музична містерія А. Рибникова «Літургія оголошених».

В 1999 році Постановою Уряду Москви при Комітеті з культури Москви був створений Театр Олексія Рибникова.

З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури (Російська православна церква)[6].

2012 року на виборах в Президенти РФ був довіреною особою чинного прем'єр-міністра Володимира Путіна[7].

Живе і працює в Москві. Дружина — Тетяна, закінчила МДУ імені М. В. Ломоносова. Дочка — Анна, кінорежисер. Син — Дмитро, композитор, музикант[8].

Творчість

Автор музики до численних кінофільмів, мультфільмів, музичних спектаклів. а також камерної і симфонічної музики.

Мюзикли
  1. «Зірка і Смерть Хоакіна Мур'єти» («Звезда и Смерть Хоакина Мурьеты»), 1975 р., перша постановка на сцені театру Ленком −1976. Відновлено театром Рибникова в 2007 році
  2. «Юнона і Авось»: перша прем'єра пройшла в Храмі в Філях і спектакль називався «Авось» (1979), потім перша постановка в театрі в 1982 вже під назвою «Юнона і Авось». Прем'єра оновленої версії відбулася в липні 2009 року у Франції.
  3. «Літургія оголошених» («Литургия оглашенных»), 1983—1989. Перша постановка — 1992.
  4. «Буратіно», лібрето Софії Троїцької, тексти пісень Юрій Ентін, постановка Театру Олексія Рибникова в березні 2006 року.
  5. «Червона шапочка» («Красная Шапочка»), тексти пісень Юлій Кім, тексти інтермедій Олександр Рихлов, постановка Театру Олексія Рибникова в 2007—2008.
  6. «Війна і мир» за мотивами однойменного роману Л. Толстого, написан у 2011.

Кінофільми
  1. 1966 — Вершник над містом
  2. 1968 — Три дні Віктора Чернишова
  3. 1969 — День і все життя
  4. 1971 — Острів скарбів
  5. 1972 — Без трьох хвилин рівно
  6. 1974 — Велика космічна подорож
  7. 1974 — Петро Мартинович і роки великого життя
  8. 1975 — Приголомшливий Берендеєв
  9. 1975 — Коли тремтить земля
  10. 1976 — Щоденник Карлоса Еспінол
  11. 1976 — Денний поїзд
  12. 1977 — Зникнення
  13. 1977 — Зворотний зв'язок
  14. 1977 — Вусатий нянь
  15. 1978 — Іванцов, Петров, Сидоров
  16. 1978 — Нові пригоди капітана Врунгеля
  17. 1978 — Йшов собака по роялю
  18. 1979 — Прийміть телеграму в борг
  19. 1979 — Чужа компанія
  20. 1980 — Вам і не снилося
  21. 1980 — Бажаю успіху
  22. 1980 — Нічна пригода
  23. 1980 — Політ з космонавтом
  24. 1980 — Крізь терни до зірок
  25. 1980 — Той самий Мюнхгаузен
  26. 1981 — Руки вгору!
  27. 1982 — Василь Буслаєв
  28. 1982 — Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти
  29. 1982 — Мати Марія
  30. 1982 — Казки… казки… казки старого Арбату
  31. 1982 — Терміново... Таємно... Губчека
  32. 1983 — Карантин
  33. 1983 — Магістраль
  34. 1983 — Озирнись
  35. 1983 — Серафим Полубєс й інші мешканці Землі
  36. 1983 — Казка про Зоряного хлопчика
  37. 1984 — Віра, надія, любов
  38. 1984 — Нам не дано передбачити…
  39. 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці
  40. 1984 — Шанс
  41. 1985 — Ось моє село...
  42. 1986 — Гонка століття
  43. 1986 — Русь споконвічна (2 серії)
  44. 1989 — Утамуй мої печалі
  45. 1991 — Цар Іван Грозний (інша назва — Князь Срібний)
  46. 1992 — Виховання жорстокості у жінок і собак
  47. 1992 — Тільки не йди…
  48. 1993 — Велика княгиня Єлисавета
  49. 1993 — Кодекс безчестя
  50. 1993 — Вирок
  51. 1993 — Я винен
  52. 2000 — Я винен — 2
  53. 2002 — Зірка
  54. 2003 — Життя одне
  55. 2003 — Ефект ірису (Вигнанець)
  56. 2004 — Апокриф: Музыка для Петра и Павла
  57. 2006 — Заєць над безоднею
  58. 2006 — Вовкодав з роду Сірих Псів
  59. 2006 — Андерсен. Життя без любові
  60. 2007 — Будинок на Англійській набережній
  61. 2007 — Батько
  62. 2007 — 1612 (Хроніки смутного часу)
  63. 2008 — Пасажирка
  64. 2009 — Поп

Телефільми та короткометражні фільми
  1. 1966 — Лелька (к/м, в кіноальманаху «Пробудження»)
  2. 1974 — Єралаш
  3. 1975 — Пригоди Буратіно (2 серії)
  4. 1976 — Мушкетери 4 «А»
  5. 1976 — Еквілібрист
  6. 1976 — Про Червону Шапочку. Продовження старої казки (2 серії)
  7. 1979 — Діалог
  8. 1979 — Осіння історія (2 серії)
  9. 1979 — Той самий Мюнхгаузен (2 серії)
  10. 1979 — Уявний хворий
  11. 1980 — Шлях до медалей
  12. 1983 — Казка про Зоряного хлопчика
  13. 1983 — Юнона і Авось
  14. 1985 — Дороги Анни Фірлінг (4 серії)
  15. 1986 — Де народяться «Жигулі»
  16. 1989 — Чорний принц Аджуба
  17. 1989 — Ядерне століття (War and Peace in the Nuclear Age) (11 серій)
  18. 1990 — Ми (5 серій)
  19. 1993 — Розкол (9 серій)
  20. 2000 — Діти з безодні (США) (1 серія з 5)
  21. 2001 — Леді Бомж (Леді Бос) (10 серій)
  22. 2001 — З новим щастям — 2 (8 серій)
  23. 2002 — Леді Мер (16 серій)
  24. 2003 — Спас під березами (12 серій)
  25. 2003 — Північний сфінкс
  26. 2004 — Самара — містечко (4 серії)
  27. 2004 — Слова і музика
  28. 2005 — Справа про мертві душі (8 серій)
  29. 2008 — Брати Карамазови

Звання і нагороди
  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989)
  • Народний артист Росії (1999)
  • Лауреат Державної премії РФ (2002)
  • Кавалер Почесного золотого Знаку «Суспільне визнання» (2005)
  • Кавалер ордена Святого Благовірного князя Данила Московського (2005 р.)
  • Кавалер ордена Дружби (2006)
  • Лауреат Російської незалежної премії заохочення вищих досягнень літератури і мистецтва «Тріумф» (2007)
  • Кавалер ордена Дягілєва (2007)
  • Володар Міжнародної Громадської Премії в галузі меценатства і благодійництва «Добрий Ангел Миру» (2007)
  • Орден Пошани (2010)
  • Лауреат національних премій «Ніка», «Золотий Овен», «Золотий орел», «Кінотавр» в галузі кінематографії
  • Кавалер ордена Орла

Примітки
  1. http://www.lvivtoday.com.ua/issue/50
  2. http://en.likefm.org/artists/video/Alexei+Rybnikov
  3. http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00168890.1979.9935354
  4. http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/7265036.stm
  5. Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 1557 від 22 листопада 1999. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
  6. Состав Патриаршего совета по культуре
  7. Постанова ЦВК РФ № 96/767-6, 6 лютого 2012
  8. Композитор Алексей Рыбников (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.