Риківська волость

Риківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Риков.

Риківська волость
Центр Риков
Площа 19 561 (1885)
Населення 8281 осіб (1885)
Густота 38.8 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 24 поселень, 29 сільських громад. Населення 8281 особа (4143 чоловічої статі та 4138 — жіночої), 1483 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 114494873
Приватної власності 70034780
Казенної власності 413
Іншої власності 696284
Загалом 1956113537

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Риков — колишнє державне й власницьке село за 15 верст від повітового міста, 933 особи, 175 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, постоялий будинок, 3 вітряних млини, 2 крупорушки. За 9 і 15 верст — поташні заводи.
  • Багринівка — колишнє державне й власницьке село при річці Малотеча, 494 особи, 90 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.
  • Горбове — колишнє державне село при річці Десна, 647 осіб, 117 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 2 постоялих будинки.
  • Гірки — колишнє державне село при річці Десна, 615 осіб, 139 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 крупорушки.
  • Дігтярівка — колишнє державне село при струмкові, 934 особи, 170 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, вітряний млин, крупорушки, 2 поташних заводи, щорічний ярмарок.
  • Комань — колишнє державне й власницьке село при річках Десна й Команка, 494 особи, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів.
  • Кудлаївка — колишнє державне село при річці Десна, 766 осіб, 135 дворів, православна церква, 2 водяних млини, крупорушка.
  • Стахорщина — колишнє державне й власницьке село при річці Малотеча, 542 особи, 114 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Форостовичі — колишнє державне й власницьке село, 967 осіб, 195 дворів, православна церква, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
  • Чулатів — колишнє державне й власницьке село при річках Десна й Команка, 339 осіб, 73 двори, православна церква, вітряний млин.

1899 року у волості налічувалось 26 сільських громад, населення зросло до 11 773 особи (6004 чоловічої статі та 5769 — жіночої)[3].

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.