Роберт Капа

Роберт Капа (англ. Robert Capa, справжнє ім'я Ендре Ерне Фрідман; 22 жовтня 1913, Будапешт — 25 травня 1954, Тхайбінь, Французький Індокитай) — фоторепортер єврейського походження, народжений в Угорщині. Старший брат Корнелла Капи. Класик фотомистецтва. Засновник фотожурналістики.

Роберт Капа
Ендре Ерне Фрідман
Ім'я при народженні угор. Endre Ernő Friedmann
Псевдо Robert Capa[1]
Народився 22 жовтня 1913(1913-10-22)
Будапешт
Помер 25 травня 1954(1954-05-25) (40 років)
Тхайбінь, Французький Індокитай
·вибуховий пристрійd
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність єврей
Діяльність військовий кореспондент, журналіст
Знання мов англійська[2] і угорська
Учасник Друга світова війна, Битва за Троїну і Громадянська війна в Іспанії
Напрямок Реалізм
Жанр фігуративізм
Magnum opus The Falling Soldierd[3]
Родичі Корнелл Капа (брат)
Брати, сестри Cornell Capad[4]
Нагороди

Премія Бели Балажаd (1976)

IMDb ID 0134906

Біографія

Народився в єврейській родині. В 1931 переїхав у Берлін, відвідував лекції у Вищій школі політичних наук, почав займатися фотожурналістикою. У 1932 зробив у Копенгагені серію портретів Льва Троцького, які мали великий успіх у пресі. Перебрався в Париж, де познайомився з Анрі Картьє-Брессоном. З 1935 виступав під псевдонімом. Був на фронтах Громадянської війни в Іспанії, де зробив свій, тепер класичний, знімок смерті республіканського солдата в момент, коли того наздогнала куля. Під Мадридом загинула його подруга, німецька фотожурналістка Герда Таро, випадково розчавлена ​​маневруючим танком.

У 1938 працював фотокореспондентом під час японсько-китайської війни. У 1940 переїхав до США. Працював в північній Африці та Італії. У 1944 фільмував висадку союзницьких військ в Нормандії. У 1947 разом з Картьє-Брессоном і іншими фотографами заснував фотоагенство «Магнум Фото», в 1951 очолив його, але в 1953 був змушений переїхати до Європи, рятуючись від маккартизму. У 1947 році разом з письменником Джоном Стейнбеком отримав запрошення в Радянський Союз, де протягом декількох місяців документував повсякденне життя. За результатами цього відрядження була створена книга «Російський щоденник» («Russian Journal») з фотографіями Капи. У 1948 і 1950 працював в Ізраїлі. Загинув під В'єтнамом наприкінці Індокитайської війни, підірвавшись на міні.

Дружив з Ернестом Хемінгуеєм та Джоном Стейнбеком, оформляв їх книги.

Творчість та визнання

Класик фоторепортажу. Один із родоначальників військової фотографії, що пройшов Другу Світову Війну на європейському театрі військових дій. Один з п'яти засновників агентства «Магнум Фото». З 1955 прес-клуб США щорічно вручає фотожурналістам «Золоту медаль Роберта Капи» за найкращі фоторепортажі, створені з ризиком для життя.

Псевдонім «Роберт Капа» — результат містифікації, організованої спільно з Гердою Таро, для успішного продажу фотографій. Герда спеціально поширювала серед журналістів чутки про «знаменитого та багатого американського фотографа», який готовий продати свої знімки. Роль вигаданого персонажа грав Фрідман, фотографуючи різні події та продаючи свої фотографії під цим псевдонімом. Коли містифікація була розкрита, Капа вже був досить відомий як фотожурналіст та публіка вже знала його під цим іменем.

Література
  • Whelan R. Robert Capa: a biography. New York: Knopf, 1985
  • Lacouture J. Robert Capa. Paris: Centre National de la Photographie, 1988
  • Kershaw A. Blood and champagne: the life and times of Robert Capa. New York: Thomas Dunne Books/St. Martin's Press, 2003
  • Bustelo G. Robert Capa: obra fotográfica. London; New York: Phaidon, 2005

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.