Роберт Фрай Енґл

Роберт Фрай Енґл ІІІ (народився 10 листопада 1942 року, Сірак'юс, Нью-Йорк (штат)) — американський економіст та економетрист, разом з Клайвом Ґренджером удостоєний Нобелівської премії з економіки 2003 року за "аналіз економічних часових рядів із дисперсією, що змінюється з часом (англ. ARCH models)". Професор Нью-йоркського університету. Директор інституту волатильності, президент Товариства фінансової економетрії, консультант інвестиційного банку Morgan Stanley та прем'єр-міністра Об'єднаних Арабських Еміратів. Експерт з економетрії та економічної статистики[4].

Роберт Фрай Енґл ІІІ
англ. Robert Fry Engle III
Роберт Енґл
Роберт Енґл
Народився 10 листопада 1942(1942-11-10) (79 років)
Сірак'юс, Нью-Йорк (штат), США
Країна  США[1]
Національність американець
Діяльність економіст, статистик, викладач університету
Alma mater Корнельський університет (Доктор філософії з економіки, англ. PhD,1969), Коледж Вільямс (бакалавр фізики, 1964)
Галузь Економетрика
Заклад Нью-Йоркський університет, Університет Каліфорнії в Сан-Дієго, Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Liu Ta-Chungd
Аспіранти, докторанти Марк Уотсон (економіст)d, Tim Bollerslevd[2], Jesus Gonzalod[2], Jeffrey R. Russelld[2], Andrew John Pattond[2], Maria Gloria González Riverad[2], Kevin Sheppardd[2], William Ernst Conradd[2], Wen-ling Tsai Lind[2], Simone Manganellid[2] і Robert Clifford Marshalld[2]
Членство Національна академія наук США[3] і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: Умовноно Авторегресійна Гетероскедастичність (УАРГ, англ. ARCH),
Нагороди Нобелівська премія з економіки (2003) , співінтегровність
 Роберт Фрай Енґл у Вікісховищі

Біографія

Сім'я Енґелів походила з квакерів(християнська протестантська секта), які емігрували з Кембриджа до Америки в 17 столітті. Дід Роберт Фрай Енґл володів готелем на околицях Джерсі. Проте батько Роберта не любив займатись готельним бізнесом, він любив мореплавство і вигравав чимало запливів. Отримав доктора філософії з хімії в Корнельському університеті. Обидвоє батьків Роберта виросли в Філадельфії. Роберт Фрай ІІІ був першою дитиною в сім'ї Енґлів, в нього було ще дві сестри близнючки[5].

Енгл почав вивчати економіку у Нью-Йоркському університеті після отримання диплома бакалавра та магістра з фізики (Коледж Вільямс), що сильно вплинуло на його подальшу наукову кар'єру. Використовуючи складні методи економіко-статистичного аналізу, вчений постійно перевіряє результати своїх досліджень на практиці, неначе фізик, який тестує нові моделі.

Висока обізнаність Енгла у математиці допомогла йому досягти багатьох вершин у фінансовій економетрії, аналізі часових рядів та ризик-менеджменті.

На початку кар'єри учений працював у Бюджетному бюро, яке очолював майбутній директор ЦРУ Джон Дейч. Енгл готував федеральні бюджетні програми та оптимізовував транспортні витрати.

Пізніше у Массачусетському технологічному інституті Енгл займався урбаністичною економікою. Зокрема, дослідник брав участь в проекті реконструкції Бостона.

Зрозумівши, що йому більше подобається економетрія, Енгл переїхав працювати до ноствореного Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. Там разом з колегою - нобелівським лауреатом Клайвом Гренджером - він зробив важливі відкриття.

У 1979 році, обмірковуючи концепцію інфляційних очікувань Мілтона Фрідмана, Енгл припускає, що невизначеність щодо майбутніх цін може змінюватись з часом. Висока невизначеність щодо майбутньої інфляції може загрожувати рецесією, оскільки компанії в такі часи бояться інвестувати, а населення скорочує споживання.

Для прогнозування періодів з високою невизначеністю, які циклічно змінюють періоди затишшя на ринку, вчений розробив модель ARCH, яка розшифровувалася як "модель авторегресивної умовної гетероскедастичності".

Пізніше Енгл з послідовниками не раз вдосконалював винайдений інструмент для точнішого прогнозування коливань найрізноманітніших економічних показників[4].

Значення досліджень

Модель ARCH та її численні варіації зайняли достойне місце в арсеналі не лише вчених, але й фінансових аналітиків, які використовують її для оцінки вартості акцій та ризиків портфельних інвестицій. Наприклад, розрахунок майбутньої волатильності відіграє ключову роль у визначенні цін на опціони та фінансові деривативи.

З 1996 року міжнародні Базельські угоди передбачають обов'язкову оцінку ризиків центробанками банківських активів. Відтак, модель Енгла стала незамінним інструментом регулювання і контролю адекватності банківського капіталу. Також моделі Енгла застосовуються при вивченні інфляції, ВВП та валютного курсу[4].

На основі його досліджень створені такі інноваційні статистичні методи, як ARCH-моделювання, коінтеграція, взаємопов'язані спектральні регресії. Вчений опублікував понад сто наукових статей і 3 книжки[6].

Джерела
  1. LIBRIS — 2009.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. NNDB — 2002.
  4. Роман Корнилюк (13 серпня 2010). Мічені Нобелем: підкорювач волатильності Роберт Енгл. Економічна правда. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12/04/2011.
  5. Роберт Енґл. Full Biography. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12/4/2011. (англ.)
  6. М. Довбенко (жовтень-грудень 2003). Творці фінансової стабільності. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12/04/2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.