Рогуля Петро
Петро Рогу́ля (1722, хутір Рогулі біля с. Голінка, Прилуцький полк, Гетьманщина — †1800) — український іконописець і портретист 18 століття. Уславився створенням портретів представників гетьманської старшини.
| Рогуля Петро | |
|---|---|
| Народився |
1722 Котельва, Україна |
| Помер | 1800 |
| Діяльність | художник |
| Жанр | портрет |
Життєпис
Народився на хуторі поблизу села Голінки Голінської сотні Прилуцького полку[1] на Чернігівщині. Освіту здобув в іконописній школі Києво-Печерської Лаври. Його наставники — митці Феоктист Павловський та Алімпій Галик. Працював у Києві. Постійно жив у Котельві.
У сучасній Голінці Бахмацького району проживають далекі родичі іконописця, переважно старші жінки з дівочими прізвищами Рогуля.
Творчість
Створив ікони для собору Охтирського чоловічого монастиря (1744), Покровської церкви селища Котельва (1749). Його пензлю належить поколінний портрет Петра І (1774, Національний музей історії України).
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 4 липня 2010.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 196.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 496. — ISBN 5-88500-042-5.