Рожанський Гнат

Навчаючись у духовній семінарії, був ініціатором і редактором (разом з О. Барвінським і Г. Боднаром) першого видання творів Т. Шевченка в Галичині під назвою «Поезиі Тараса Шевченка», (І-ІІ, 1867-69). Листувався з Ю. Федьковичем, І. Франком та ін.

Перед висвяченням взяв шлюб із Марією Левицькою. Священичі свячення отримав у 1869 році. Спочатку працював на Бродівщині: сотрудником в с. Станіславчик (1869—1871) та адміністратором парафії в с. Суходоли (1871—1873)[2]. Переведений на Станиславівщину на адміністратора парафії в с. Красне Калуського повіту (1873—1875), а згодом на капелана в с. Липовиця Долинського повіту (1875—1881). У 1881 році призначений парохом с. Хотінь біля Калуша, де й помер 2 червня 1883 року[2] у відносно молодому віці (39 років).

Ініціатор висунення і організатор переможної виборчої кампанії Юліана Романчука до Галицького сейму за кілька днів до своєї смерті.[3]

У Калуші названа вулиця на честь Гната Рожанського, в Хотіні встановлена меморіальна дошка роботи Ігоря Семака.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 С. — ISBN 966-518-225-0.
• Кілери та замовники смерті Гната Рожанського досі неназвані. — «Вікна», 08.06.2017

• Рожанський Гнат // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 506-507.