Рокосово

За переказами давнини — назва пішла від прізвища першого мандрівника через наші гори . А звали його Рокос. Сподобався йому наш край і на березі невеликого озера Ово він побудував житло. Є і інша версія що село носить назву від слова «рак», яких у цих місцевостях водилось багато. Ще й зараз люди у потічках ловлять раків. Багато прізвищ в селі Раків. Поблизу Рокосова, за кілька кілометрів на північ, знаходяться села з подібними назвами — це Великий Раковець та Малий Раковець.

В околицях Рокосова, на пагорбах правого берега ріки Тиса виявлено 13 ранньопалеолітичних місцезнаходжень. Тут знайдено ашельські і мустьєрські знаряддя праці. Стоянки досліджувалися Закарпатською палеолітичною експедицією під керівництвом В. М. Гладиліна в 1969—1978 роках. В 1853 році в околицях Рокосова знайдено бронзовий кельт. Кажуть, що в 1989 році розкопки відвідав всесвітньовідомий археолог Тур Хеєрдал.

Перші поселенці на території села з'явилися у 1300 році, коли ця територія була подарована угорським королем Андрієм ІІІ магнатові Гунт — Позманю. У кінці XIV ст. землі села перейшли у власність Угочанського наджупана і власника Севлюша, а пізніше до феодала Уйгелі.

Село формувалося поступово з окремих осадових поселень, що мали свої назви. У 1359 році згадується поселення (Швидкий потік), що пізніше стало вулицею Киригидь. Інше поселення над Сільським потоком (1466 році), (земля, поле, двори). За 1546 р. згадується поселення (Лаз Деяка), (Ясенський потік) це Забій, (Гукливий потік) тепер частина Велика Копаня. Назва поселення Rakasz (Ракас) уперше в писемних записах з'явилася у 1666 р.

На початку XX століття населений пункт виступає в офіційних джерелах як «селище» («nagyközseg» — статус, близький до містечкового) Передтисянського (Севлюшського) округу (повіту) Угочанського комітату.

Старожили розповідають, що Рокосово спочатку знаходилось на високих пагорбах на землях нинішнього кар'єру. На часи виникнення села, Тиса протікала попід цими пагорбами, а пізніше внаслідок великих паводків, змінила русло на нове, по якому протікає по сьогоднішній день.

Рокосово по-своєму унікальне. Передусім — цілющими водами. Колись старожили там, де бере початок центральний потічок, робили купелі і так лікували свої суглоби, тому жили дуже довго. Цікаво, що в Рокосові справді багато тих, кому майже 100 років. А для купелі колись каміння нагрівали на сонці, кидали в ями і так купались. Нині ці традиції відроджуються.

А облаштувати потічок взялися за чеського уряду у 1920—1923 роках. Тоді в ньому розводили форель, яка експортувалася у великі міста Чехословаччини. Крім того, на водоймі тоді було 12 водяних млинів, із яких на сьогодні збереглися залишки єдиного.

Колишній кар'єр — місцеві жителі називають його « Котлован». Сюди приїздить багато туристів, найбільше їх тут у літній період. Також під час весільних подорожей тут можна зустріти багато молодих пар, що приїхали на фотосесію.

Рокосівський «Йордан» — північна частина річки Потічок. Саме тут на Водохреща проводиться обряд хрещення людей. Поруч створено місце для відпочинку: альтанка, будиночок, чан.

Березовий гай — березовий ліс, куди часто приїздять туристи для відпочинку, як у літній період, так і у зимовий.

Гордістю рокосівчан є гора Товста висотою висотою 819 м, на якій у 1972 році було встановлено телетрансляційну вежу висотою 208 метрів, яка обслуговує населення Хустського, Виноградівського, Іршавського та частину Тячівського районів і дуже нагадує Ейфелеву вежу в Парижі.

Через село протікають три потоки: Сільський і Киригидський зливаються у селі і впадають в яругу Мито за селом, а Ясінський потік тече через Забій і впадає у Мито окремо. Яруга Мито — це русло Молодої Тиси. На переправі через Молоду Тису у середні віки з купців брали мито і так утвердилася назва Мито.

Меморіальний комплекс Красне поле. Він, щоправда, не в самому Рокосові, а праворуч від нього, біля центральної траси, що веде до Хуста, але дослідники історії часто шукають правду саме в Рокосові, де свого часу ховалося від переслідувань угорської влади найбільше січовиків.

• Гаврило-Барзул Марія Андріївна (1920—2002) — українська вишивальниця.
• Кляп Антон Михайлович — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
• Поп Василь Степанович — поет, літературознавець, літературний критик.
• Поп Степан Степанович — фізик, доктор фізико-математичних наук, декан Географічного факультету УжНУ.

• 
  Частина гірського масиву Тупий
• 
  Річка Тиса біля Рокосово
• 
  Криниця, яка носить назву Балажівка
• 
  Колишній кар'єр неподалік від села

• Колишній кар'єр — місцеві жителі називають його Котлован. Сюди приїздить багато туристів, найбільше їх тут у літній період .Також під час весільних подорожей тут можна зустріти багато молодих пар, що приїхали на фотосесію;
• Рокосівський «Йордан» — північна частина річки Потічок. Саме тут на Водохреща проводиться обряд хрещення людей. Поруч створено місце для відпочинку: альтанка, будиночок, чан;
• Березовий гай — березовий ліс, куди часто приїздять туристи для відпочинку, як у літній період, так і у зимовий.

• Поп С.С. Рокосово – найдревніше поселення над Тисою. – Ужгород: Вид-во «ФОП Сабов А.М.», 2019. – 404 с.: іл.

• Погода в селі
• Сільська рада села Рокосово