Тупий
Тупи́й (інші назви — Хустські гори, Великий Шолес) — низькогірний, порівняно невеликий гірський масив в Українських Карпатах. Належить до Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма. Розташований у межах Хустського та Іршавського районів Закарпатської області.
Тупий | ||||
| ||||
48°16′12″ пн. ш. 23°15′02″ сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон |
Закарпатська область Хустський район | |||
Система | Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо (Українські Карпати) | |||
Тип | гірський хребет | |||
Висота | 878 м (макс.) | |||
Маршрут | з міста Хуста | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 690994 | |||
Тупий Тупий (Україна) | ||||
Тупий Тупий (Закарпатська область) | ||||
Тупий у Вікісховищі |
Масив розташований між річками Боржавою (на північному заході), Рікою (на південному сході) і Тисою (на півдні). З заходу до масиву прилягає смуга вулканічного підгір'я, з південного сходу — Верхньотисинська улоговина. На масиві розташовані гори: Порубище (474 м), Іросла (598 м), Товста (819 м), Китиця (841 м), Іліна (758 м). Найвища вершина масиву — гора Тупий (878 м).
Масив сформувався в неогені у результаті діяльності вулканів і лінійних виливів магми. Збереглися невеликі кратери вулканів. Масив складається з андезитів, андезито-базальтів, базальтів і туфів. Тверді лави створили крутосхилові, важкоприступні нагромадження. Північні та східні схили круті та короткі (до 2—3 км), південні більш виположені, з відногами, розчленовані. У передгір'ї на м'яких лавах на позбавлених лісу схилах утворилися бедленди. До 550—600 м — пояс дубово-букових, вище — букових лісів.
Цікаві пам'ятки природи: Липовецьке озеро (біля села Липча), Ніреський водоспад (біля західної околиці Хуста, на потоці Ніреш), Городилівський водоспад.
Найближчі міста: Хуст, Іршава.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.