Романенко Юрій Вікторович

Ю́рій Ві́кторович Романе́нко (*1 серпня 1944) — радянський космонавт, двічі Герой Радянського Союзу (1978, 1980), 85-й космонавт світу, льотчик-космонавт СРСР (№ 42), полковник, командир космічних кораблів «Союз-26», «Союз-27», «Союз-38», «Союз ТМ-2», «Союз ТМ-3», орбітальних станцій «Салют-6» і «Мир». Здійснив три космічні польоти загальною тривалістю 430 діб 18 годин 21 хвилина 31 секунда.

Юрій Вікторович Романенко
Марка СРСР 1978 року
Народився 1 серпня 1944(1944-08-01) (77 років)
селище Колтубановський, Бузулуцький район, Оренбурзька область, Росія
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність інструктор, космонавт
Відомий завдяки 42-й космонавт СРСР
Alma mater Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків
Роки активності 1962 — тепер. час
Титул льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу
Військове звання полковник запасу
Попередник Іванченков Олександр Сергійович, 41-й льотчик-космонавт СРСР
Наступник Ляхов Володимир Афанасійович, 43-й льотчик-космонавт СРСР
Партія КПРС
Діти льотчик-космонавт Романенко Роман Юрійович (*1971)
Нагороди двічі Герой Радянського Союзу (1978, 1980)
три ордена Леніна (1978, 1980, 1987) льотчик-космонавт СРСР (1978)
Герой ЧССР
Екіпаж «Союзу ТМ-3» після приземлення: (зліва направо) Олександр Александров, Юрій Романенко, Анатолій Левченко, 29 грудня 1987

Життєпис

Народився Юрій Романенко 1 серпня 1944 в селищі Колтубановський Бузулуцького району Оренбурзької області в сім'ї військового моряка. Закінчив середню школу № 23 міста Калінінград (у 1961). Після випуску працював бетонщиком, слюсарем.

З 1962 року служив у Радянській Армії. Член КПРС з 1965 року. У 1966 на відмінно закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, де залишився працювати інструктором.

Космічна підготовка і польоти

З 1970 року Романенко — в загоні радянських космонавтів. Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки і підготовки до космічних польотів на кораблях типу «Союз». Здійснив три польоти в космос як командир екіпажа. Перший — 10 грудня 1977 року-16 березня 1978 року спільно з бортінженером Георгієм Гречко на кораблі «Союз-26» і орбітальному науково-дослідному комплексі «Салют-6». За час польоту екіпажа у складі Романенко та Гречко на орбітальному комплексі побували ще два екіпажі: космонавти Володимир Джанібеков і Олег Макаров на «Союзі-27» та перший міжнародний екіпаж у складі Олексія Губарєва і громадянина ЧССР Володимира Ремека на «Союзі-28». Під час польоту Романенко виконав один вихід у відкритий космос тривалістю 1 година 28 хвилин. Після завершення програми польоту Романенко і Гречко повернулися на Землю на борту космічного корабля «Союз-27». Загальна тривалість польоту їх склала 96 діб 10 годин і 7 секунд.

За мужність і героїзм, проявлені під час космічного польоту, указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 березня 1978 року підполковникові Романенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11297). Також він отримав почесне звання льотчик-космонавт СРСР, «Герой ЧССР» і розряд «льотчик-космонавт 3 класу».

18 вересня 1980 року о 19:11 UTC Романенко злетів разом з космонавтом-дослідником, громадянином Республіки Куба Арнальдо Томайо Мендесом на кораблі «Союз-38». Після стиковки зі станцією «Союз-6» Тамайо і Романенко провели експерименти з метою з'ясування причин синдрому адаптації в космосі. Вони зробили довкола Землі 124 оберти. Приземлилися дослідники на відстані 180 км від Жезказгана вночі[1]. Загалом політ тривав 7 діб 20 годин 43 хвилини 24 секунди.

26 вересня 1980 року Романенко став двічі Героєм Радянського Союзу зі врученням другої медалі «Золота Зірка» і другого ордена Леніна, а 30 вересня йому був присвоєний розряд «льотчик-космонавт 2 класу». Також цього року він отримав почесне звання «Герой Республіки Куба».

З 5 лютого по 29 грудня 1987 року Романенко здійснив третій політ в космос спільно з бортінженером Олександром Лавейкіним на «Союзі ТМ-2». Протягом 325 днів він працював на борту орбітальної станції «Мир». Під час польоту Романенко тричі — 11 квітня, 12 і 16 червня — разом з Лавейкіним працював у відкритому космосі. Загальна тривалість виходів — 8 годин 48 хвилин. В липні Лавейкіна змінив Олександр Александров. Це була перша часткова заміна основного екіпажу орбітальної станції в історії космонавтики. Повернувся на Землю Романенко 29 грудня разом з Олександром Александровим і Анатолієм Левченко на борту «Союза ТМ-3». Загальна тривалість польоту склала 326 діб 11 годин 37 хвилин 59 секунд.

29 грудня 1987 Романенко був нагороджений третім орденом Леніна, а 30 грудня йому присвоїли розряд «льотчик-космонавт 1 класу». Також цього року він отримав почесне звання «Герой Сирійської Арабської Республіки».

За три космічні рейси загальний наліт Романенка склав 430 днів 18 годин 21 хвилину 31 секунду.

Відставка

У 1988 році Романенко пішов із загону космонавтів і до 1991 року займався суспільною діяльністю як член Центрального Комітету ВЛКСМ.

Проживає в Москві.

Нагороди і вшанування

Нагороди і звання

Пам'ятні знаки

Почесний громадянин міст

Цікаві факти
  • У Книзі рекордів Гіннеса за 1998 рік Юрія Романенка назвали найдосвідченішим космічним мандрівником, оскільки за 3 польоти він провів у космосі 430 діб 18 годин 21 хвилину[2].
  • Син Юрія Романенка — Роман Юрійович — теж космонавт, другий потомствений космонавт у світі (після Сергія Волкова).

Примітки
  1. Tamayo-Mendez. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 18 листопада 2009.
  2. Рекорди в науці і техніці. Ракети і космічні кораблі, космічні польоти// Книга рекордів Гіннеса. — 1998

Джерела
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2
  • Маринин И. А. Шамсутдинов С. Х. Глушко А. В. Советские и российские космонавты: 1960—2000. — М. : Новости космонавтики, 2001. (рос.)
  • Ребров М. Ф. Советские космонавты. Изд. 2-е, доп. — М., 1983
  • Романов А. П. Лебедев Л. А. Лукьянов Б. Б. Сыны голубой планеты. — М., 1981
  • Эстафета космических подвигов. — М., 1981

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.