Роман Гаубеншток-Раматі

Роман Гаубеншток-Раматі (нім. Roman Haubenstock-Ramati, 27 лютого 1919, Краків, Польща — 3 березня 1994, Відень, Австрія) — австрійський композитор польського походження.

Роман Гаубеншток-Раматі
Основна інформація
Дата народження 27 лютого 1919(1919-02-27)[1][2][…]
Місце народження Краків, Польська Республіка[1]
Дата смерті 3 березня 1994(1994-03-03)[1][2][…] (75 років)
Місце смерті Відень, Австрія[1]
Громадянство Польща
Національність євреї
Професії композитор, графічний дизайнер, викладач університету, дизайнер, графік
Освіта Музична академія в Кракові, Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Ягеллонський університет
Вчителі Artur Malawskid, Джозеф Кофлер, Солтис Адам Мечиславович, Tadeusz Kassernd і Барбаг Северин
Жанри класична музика
Нагороди

City of Vienna Prize for Musicd (1977)

City of Vienna Prize for Musicd

Біографія

Роман Гаубеншток-Раматі народився 27 лютого 1919 року в Кракові. Там у 1934-38 рр. навчався композиції під керівництвом Артура Малявського, також паралельно вивчав філософію та музикознавство. У 1939-41 рр.брав приватні уроки та відвідував лекції Джозефа (Юзефа) Кофлера у Львові. У 1947-50 рр. — директор Краківського радіо, а також редактор журналу Ruch muzyczny.

У 1950-56 рр. жив у Тель-Авіві. Там Р. Гаубеншток-Раматі займав посаду директора Державної музичної бібліотеки, а також був професором музичної академії.

Після повернення в Європу ненадовго зупинився у Парижі, де працював у Студії конкретної музики. З 1957 року і до кінця життя оселився у Відні. Крім основної роботи у видавництві Universal Edition, де він був редактором сучасних партитур, Р. Гаубеншток-Раматі періодично читав лекції в музичній академії в Тель-Авіві, на літніх курсах в Дармштадті, також був запрошеним професором в Буенос-Айресі, у Шведській королівській музичній академії в Стокгольмі та в Єльському університеті.

У 1973 році Р. Гаубеншток-Раматі призначений на посаду професора Віденської вищої школи музики та виконавського мистецтва (зараз — Віденський університет музики й виконавського мистецтва), де працював до 1989 року. У 1981 році був нагороджений Великою Державною Австрійською Премією в галузі музичного мистецтва.

Помер 3 березня 1994 року у Відні, через тиждень після гала-концерту, присвяченому його 75-річчю, який відбувся у Віденському Концертгаусі.

Основні твори
  • Струнне тріо № 1 (1948)
  • Blessings (1951) для сопрано і 9 інструментів
  • Studie in form (1954) — графічна партитура
  • Les Symphonies de timbres (1957) для оркестру
  • Mobile for Shakespeare (1960) для голосу і 6 інструментів
  • Amerika (1961-64, ред. 1992) — опера на текст Ф. Кафки
  • Alone I (1965) графічна партитура для низького інструменту та ударних
  • Комедія (1967) — антиопера на текст С. Беккета
  • Потрійний концерт для фортепіано, тромбона і ударних (1972)
  • FRAME (1972) для гітари соло
  • Ulisse (1978) — балет (для плівки)
  • Mobile (1984) для 16 фортепіано
  • Polyphonien (1993) для ансамблю

Див. також

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119088037 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.