Рослини-паразити
Рослини-паразити — екологічна група покритонасінних рослин (Magnoliophyta), які отримують поживні речовини безпосередньо з тканин інших рослин. Зв'язок з рослиною-господарем паразит здійснює через гаусторії, що утворюються в результаті перетворення зародкового кореня або, в окремих випадках, тканин стебла[1]. В даний час відомо близько 4100 видів рослин-паразитів, що відносяться до 19 родин[2].
Класифікація
Рослини-паразити можуть бути класифіковані в такий спосіб:
- 1a. Облігатні паразити — паразити, нездатні існувати без донора.
- 1b. Факультативні паразити — паразити, здатні існувати без донора.
- 2a. Стеблові паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин стебла.
- 2b. Кореневі паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин кореня.
- 3a. Голопаразити — рослини, які повністю паразитують на інших рослинах і фактично не мають хлорофілу.
- 3b. Напівпаразити — паразитуючі рослини, які також в якійсь мірі здійснює фотосинтез. Напівпаразити можуть отримувати від донора лише воду і мінеральні речовини. Також можуть отримувати від нього і частину органічних речовин.
Для напівпаразитів до одного виду може бути застосовано по одному елементу з трьох множин термінів, наприклад:
- Nuytsia floribunda (західно-австралійське різдвяне дерево) — це облігатний кореневої напівпаразит.
- Погремок (наприклад погремок малий) — це факультативний кореневий напівпаразит.
- Омела — це облігатний стебловий напівпаразит.
Голопаразити завжди є облігатними, таким чином потрібні тільки 2 терміна, наприклад:
Деякі представники паразитів
Раффлезеєві
Представники родини раффлезеєвих (близько 30 видів) паразитують на рослинах з роду Tetrasigma родини Виноградових. Паразит майже цілком знаходиться в корені або стеблі рослини-господаря: зовні розташовуються тільки квітки. Найбільш відомий представник — раффлезія Арнольда, яка характеризуються дуже великими квітками (до метра в діаметрі).
Санталові
В Україні досить часто на гілках тополя та інших дерев поселяється рослина омела, що має сильно розгалужений багаторічний чагарник. Це рослина здатна до фотосинтезу, але воду та інші мінеральні речовини вона отримує через гаусторії, проникаючу в ксилему дерева-господаря.
Заразихові
Представники родини заразихових позбавлені хлорофілу й існують цілком за рахунок рослини-господаря, на якому ростуть. Широко відомі представники роду Петров хрест. Його м'ясисті безбарвні стебла з одностороннім пензлем малиново-червоних квітів з'являються в російських лісах напровесні. Корінь, що знаходиться в ґрунті,, галузиться і утворює хрестоподібні з'єднання, від яких і пішла назва рослини.
Паразитаксус
Паразитаксус — ендемік острова Нова Каледонія, єдиний паразит серед хвойних[3].
Примітки
- Стеблевое происхождение гаусторий известно для родов повилика (Cuscuta) и Cassytha — по: Жук А. В. «Происхождение паразитизма у цветковых растений».// Вестник СПбГУ, 2001, серия 3, выпуск 1, сс. 170—186.
- Nickrent D. L., Musselman L. J. (2004). Introduction to Parasitic Flowering Plants. The Plant Health Instructor. DOI:10.1094/PHI-I-2004-0330-01
- Паразитаксус // {{{Заголовок}}}. — М. : Мир книги, 2003. — С. 34—35. — (Большая энциклопедия природы) — 15000 прим. — ISBN 5-8405-0365-7.
Посилання
- Digital Atlas of Cuscuta (Convolvulaceae)
- The Parasitic Plant Connection
- The Strange and Wonderful Myco-heterotrophs
- Parasitic Flowering Plants
- The Mistletoe Center
- Parasitic Plants Biology Study Guide
- Nickrent, Daniel L. 2002. Parasitic plants of the world.
- Calladine, Ainsley and Pate, John S. 2000. Haustorial structure and functioning of the root hemiparastic tree Nuytsia floribunda (Labill. ) R.Br. and water relationships with its hosts. Annals of Botany 85: 723—731.
- Milius, Susan. 2000. Botany under the mistletoe: Twisters, spitters, and other flowery thoughts for romantic moments. Science News 158: 411.
- Hibberd, Julian M. and Jeschke, W. Dieter. 2001. Solute flux into parasitic plants. Journal of Experimental Botany 52: 2043—2049.