Повитиця

Повити́ця (Cuscuta) — рід рослин родини березкових. Народні назви — перстенець, сплітачка, хмелинка.

Повитиця
Повитиця європейська на бузині трав'янистій
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Берізкові (Convolvulaceae)
Триба: Cuscuteae
Рід: Повитиця (Cuscuta)
L.
Види

Біля 100-170 видів, у тому числі:
Cuscuta americana
Cuscuta applanata
Cuscuta approximata
Cuscuta attenuata
Cuscuta australis
Cuscuta boldinghii
Cuscuta brachycalyx
Cuscuta californica
Cuscuta campestris
Cuscuta cassytoides
Cuscuta ceanothi
Cuscuta cephalanthi
Cuscuta chinensis
Cuscuta compacta
Cuscuta coryli
Cuscuta corylii
Cuscuta cuspidata
Cuscuta decipiens
Cuscuta dentatasquamata
Cuscuta denticulata
Cuscuta epilinum
Cuscuta epithymum
Cuscuta erosa
Cuscuta europaea
Cuscuta exaltata
Cuscuta fasciculata
Cuscuta gigantea
Cuscuta globulosa
Cuscuta glomerata
Cuscuta gronovii
Cuscuta harperi
Cuscuta howelliana
Cuscuta indecora
Cuscuta indesora
Cuscuta japonica
Cuscuta jepsoni
Cuscuta leptantha
Cuscuta lupuliformis
Cuscuta macrolepis
Cuscuta megalocarpa
Cuscuta monogyna
Cuscuta mitriformis
Cuscuta obtusiflora
Cuscuta odontolepis
Cuscuta pentagona
Cuscuta plattensis
Cuscuta polygonorum
Cuscuta potosina
Cuscuta potosona
Cuscuta reflexa
Cuscuta rostrata
Cuscuta runyonii
Cuscuta salina
Cuscuta sandwichiana
Cuscuta squamata
Cuscuta suaveolens
Cuscuta suksdorfii
Cuscuta tuberculata
Cuscuta umbellata
Cuscuta vivipara
Cuscuta warneri

Вікісховище: Cuscuta

Опис

На земній кулі нараховується 274 види повитиць, в Україні присутні 14 видів. В основному це однорічні рослини, що не мають коренів та справжніх листків. Повитиці існують переважно за рахунок інших рослин-живителів, розмножуються насінням та вегетативним шляхом. Паразитує на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель. Стебла повитиць тонкі, гіллясті, жовто-коричневі або зелено-жовті, що прикріплюються до інших рослин за допомогою присосків (гаусторій). Квітки рожеві або білуваті на коротких квітконіжках, зібрані по 4—9 у флангові суцвіття. Плід коробочка з одним-чотирма кулястими, овальними або трохи видовженими насінинами.

Насіння зберігає схожість до 30 років. В Україні воно найбільш інтенсивно проростає у травні-червні при температурі ґрунту 17—24˚С. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватись протягом 2—7 тижнів, досягаючи довжини стебла 28—35 см, після цього вони гинуть, якщо біля них немає рослин-живителів.

Повитиці наносять великої шкоди в городництві, садівництві і виноградарстві. Уражені рослини сильно слабнуть, призупиняються в рості і розвитку, поступово гинуть.

Багато повитиць отруйні для тварин. Крім того, повитиці часто є переносниками вірусів та інших хвороб з одних рослин на інші. У зв'язку з такою великою шкодочинністю повитиць висівати заражений посівний матеріал забороняється.

Бур'ян поширений майже в усіх областях степової та лісостепової зон України. Виняток має лише північ Полісся і деякі західні області. Всього бур'яном заражені 20 областей, АР Крим і м. Севастополь, крім Івано-Франківської, Львівської, Рівненської та Чернігівської. Площі, що знаходяться під карантином, становлять 48 852,103 га.

Поширюється бур'ян з насіннєвим матеріалом сільськогосподарських культур, засміченими відходами, транспортними засобами, талими водами, вітром. Насіння плавуче і може переноситься по річках та зрошувальних каналах.

Карантинні заходи

  • заборона завезення у вільні райони з регіонів розповсюдження бур'яну;
  • обов'язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза;
  • у разі виявлення насіння бур'яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищенню під контролем держінспектора з карантину рослин. При неможливості очищення переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів і переробка;
  • кормові відходи підлягають переробці по технології повної втрати життєздатності насіння бур'яну (розмелення часток не більше 1 мм, запарювання та інше);
  • непридатні для корму відходи знищують під контролем держінспектора з карантину рослин;

Для знищення повитиці на необроблюваних землях застосовують контактні гербіциди дозволені «Переліком пестицидів …», а окремі вогнища скошувати до цвітіння з захватом і гарантованої зони. Скошену масу висушити і спалити з дотриманням всіх протипожежних правил.

Цікаві факти

Дослідження над повитицями і ростками помідорів доводять, що рослина може обирати собі хазяїна на основі хімікатів, що вони виділяють.[1]

Примітки

  1. DocumFeed (28 лютого 2014). What Plants Talk About (Full Documentary). Процитовано 10 березня 2018.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.