Російська Слобідка

Російська Слобідка — історична місцевість Житомира, у межах Корольовського району, на південному сході відносно центральної частини міста.

Російська Слобідка
Житомир
Загальна інформація
Район Корольовський район
Поштовий індекс 10002
Головні вулиці вулиця Довженка
Транспорт
Автобус 1, 4, 8, 23, 44, 104, 108, 121, 121А
Тролейбус 1А, 3, 8, 9
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap r12196960

Первинна забудова місцевості сформувалася передусім вздовж вулиці Довженка у 2-й половині XIX ст.

Межує Російська Слобідка з «Музикалкою» на сході та півдні; на заході та півночі Російська Слобідка прилучається до центральної частини міста, Старого Міста.

Забудова — переважно житлова багатоповерхова із вкрапленнями садибної, а також громадської.

Історичні відомості

Назва цієї невеликої історичної місцевості пояснюється тривалим розташуванням тут поселення старообрядців — старовірів пилипонівської течії, яких виселено з району нинішньої Михайлівської вулиці за тодішню межу міста у середині XIX століття, внаслідок чого і утворюється поселення вздовж старої дороги на Пряжів (нині — частина вулиці Довженка від Великої Бердичівської вулиці у південно-східному напрямку). Від середмістя Слободу відділяла річка Попівка (лівий притік річки Тетерів). Невдовзі після утворення Слобідки, з'являється Старообрядницьке кладовище (перше поховання датується 1858 роком). Окрасою Слобідки постав у 1897 році Свято-Богоявленський монастир, зведений без жодного цвяха. Довкола монастиря, на схилах річки Попівки, закладено Монастирський сад.

У 1930-ті роки в долині річки Попівки, у районі розташування гаражного кооперативу «Тетерів» репресивними органами НКВС здійснювалися розстріли.[1][2]

У другій половині 1960-х землі Монастирського саду забудовуються житловими будинками за типовими проєктами. Знесено значну кількість садиб старообрядців у нижній частині вулиці Довженка (колишня вулиця Російська Слобідка). Знищено також і будинок Семенових — вагомої родини у тодішньому міському культурному середовищі[3]. Така ж доля спіткала і давній цвинтар на території Монастирського саду. Залишки Старообрядницького кладовища, що збереглись, занепадають дотепер[4]. У 1975 році унікальну Свято-Богоявленську церкву розібрано. Наприкінці 1980-х років зазнала змін і верхня частина вулиці Довженка (колишня Провіантська) — садиби № 21-41 знесено, а на їхньому місці зведено панельну дев'ятиповерхівку. Знесено, зокрема і садибу № 35 по вулиці Довженка, де проживав Олександр Довженко.

Із 1990-х років ріг вулиць Довженка — Великої Бердичівської перетворюється на торговий майданчик районного значення.

Інфраструктура

У місцевості розвиваються передусім компанії та організації, що працюють у сфері послуг. За останні 15 років з'явилися безліч магазинів продовольчих та побутових товарів, офісів та компаній. У 2008 та 2012 роках відповідно відкрито ТЦ «Райдуга», «Тріумф» та проведено благоустрій прилеглої території. Протягом багатьох років ведеться будівництво нової Свято-Богоявленської церкви поряд із місцем розташування знищеної. Станом на 2021 рік богослужіння проводяться в напівпідвальному поверсі.

Транспорт

Район історичної Російської Слобідки перетинає одна з найважливіших магістралей міста — вулиця Велика Бердичівська, якою курсує значна кількість маршрутів муніципального та приватного міського, приміського громадського транспорту. У межах Слобідки розташована зупинка «вулиця Довженка».

Підприємства, установи, організації та заклади
  • Головне Управління Держгеокадастру в Житомирській області (вулиця Довженка, 45).
  • Загальноосвітня школа № 33 (вул. Велика Бердичівська, 52);
  • Дошкільний навчальний заклад № 42 «Малятко» (вул. Гагаріна, 42).
  • Обласний протитуберкульозний диспансер (вул. Велика Бердичівська, 62);
  • Головне управління держсанепідслужби у Житомирській області (вул. Велика Бердичівська, 64).
  • Відділення поштового зв'язку № 2 (10002) державного поштового оператора «Укрпошта» (вул. Велика Бердичівська, 69);
  • Науково-дослідний інститут землеустрою (вул. Довженка, 45).
  • Свято-Богоявленська церква ПЦУ (вул. Велика Бердичівська, 54).
  • Торговельний центр «Райдуга» (вул. Велика Бердичівська, 71-а);
  • Торговельний центр «Тріумф» (вул. Велика Бердичівська, 56-а).

Топонімічні об'єкти

Примітки
  1. Печальная история Богоявленского монастыря (Борис Дубман) / Проза.ру. proza.ru. Процитовано 11 липня 2021.
  2. Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. Житомир: "Волинь". с. 384. ISBN ISBN 966-690-084-X.
  3. Мокрицький, Георгій (2009). Пам'ятки Житомира / Енциклопедія Житомира (українська). Житомир: "Волинь". с. 31. ISBN 966-690-105-X. Перевірте значення |isbn= (довідка).
  4. Старообрядницьке кладовище у Житомирі, якому понад півтора століття: купи сміття і понівечені могили. Фоторепортаж. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 11 липня 2021.

Джерела
  1. Геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани».
  2. Житловий фонд Житомира представлено на карті – довіднику | Житомирська Міська Рада. www.zt-rada.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2021.
  3. Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.
  4. Мокрицький Г. П. Пам'ятки Житомира / Енциклопедія Житомира. — Т. 2. Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2009. — 244 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-105-X.
  5. Борис Дубман. Печальная история Богоявленского монастыря.
  6. Борис Дубман. Древние и старые кладбища Житомира.
  7. Житомир.info. Старообрядницьке кладовище у Житомирі, якому понад півтора століття: купи сміття і понівечені могили. Фоторепортаж.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.