Російський союз Латвії

У 1998 році, в ході підготовки до виборів 7-го Сейму, відбулася консолідація трьох в основному лівих партій — партії Рівноправність, Партії народної злагоди і Соціалістичної партії. У процесі активно брав участь колишній лідер латвійських комуністів — Альфред Рубікс, звільнений з політичного ув'язнення в листопаді 1997 року. Домовленість про спільну участь у виборах була оформлена в травні 1998 створенням об'єднання «За права людини в єдиній Латвії» (ЗаПЧЕЛ). До об'єднання незабаром приєдналася і Російська партія.

У виборах ЗаПЧЕЛ брало участь «під прапором» Партії народної злагоди. За підсумком виборів 1998 року об'єднання отримало 14,1 % голосів і 16 місць у Сеймі. Розподіл депутатів за партійною приналежністю після обрання в 1998 році був наступним: 6 представляли ПНЗ, 5 — Рівноправність, 4 — Соцпартію, 1 — Російську партію.

Восени 2000 року Російська партія вийшла із складу об'єднання і взяла участь у місцевих виборах окремо. Єдиний депутат, що представляв партію у Сеймі перейшов до Партії народної злагоди.

У 2000 році ЗаПЧЕЛ ініціювало референдум із питання заборони приватизації «Латвенерго», який завершився успішно.

На виборах до 8-го Сейму Латвії у 2002 році за блок ЗаПЧЕЛ проголосували 19,0 відсотків громадян, які брали участь у виборах. ЗаПЧЕЛ отримало чверть депутатських мандатів (25 депутатів із 100 можливих). Через три місяці Партія народної злагоди вийшла із об'єднання. Свій відхід із ЗаПЧЕЛ лідери ПНС пояснювали складністю знаходження спільної мови з керівництвом партії Рівноправність, комуністичними переконаннями членів Соцпартії.

7 червня 2003 Політрада Соцпартії ухвалила рішення про вихід із ЗаПЧЕЛ, мотивуючи це нездоланними ідеологічними протиріччями між двома партіями.

Перші вибори Європарламенту пройшли в Латвії 12 червня 2004. Об'єднання ЗаПЧЕЛ брало участь окремим списком, і отримало 10,7 % голосів виборців. Депутатом Європейського парламенту стала співголова ЗаПЧЕЛ Тетяна Жданок. Вона стала членом фракції Зелених та Європейського вільного альянсу.

На виборах Сейму в жовтні 2006 року ЗаПЧЕЛ отримав 6,03 % голосів і 6 місць. 19 травня 2007 на з'їзді ЗаПЧЕЛ було прийнято рішення перетворити об'єднання в єдину партію під назвою «ЗаПЧЕЛ — За права людини в єдиній Латвії».

У 2009 році партія посіла третє місце на виборах до Європарламенту, знову отримавши один мандат. У 2010 році партія вступила в Європейський вільний альянс.

На виборах до Сейму у 2010 році більшість російськомовних виборців віддали свої голоси об'єднанню Центр злагоди і ЗаПЧЕЛ втратила своє представництво у парламенті.

З 2014 року — під назвою «Російський союз Латвії»[5]. Партія представляє радикальні погляди: вона проти визнання окупації Латвії 1940 року, запровадження офіційної двомовності та побудови держави на основі двох спільнот: російської та латвійської. Вона підтримує тісніші зв'язки з Росією[6]. До вступу Латвії в НАТО в 2004 році ЗаПЧЕЛ дотримувався позиції російського уряду і була єдиною великою політичною організацією Латвії, яка висловилася проти НАТО[7]. У 2014 році партія підтримала заняття Криму російськими військами[8]. У серпні 2014 року партія підписала угоду про співпрацю з кримською філією "Російської єдності" з метою "зміцнення єдності російського світу"[9].

На європейських виборах 2019 року РСЛ отримав одне місце, яке належить Тетяні Жданок. У 2020 році вона повторно увійшла в Ризьку міську раду на дострокових виборах[10].

• Історія створення ЗаПЧЕЛ (рос.)