Російський союз Латвії

Російський союз Латвії (латис. Latvijas Krievu savienība, LKS, рос. Русский союз Латвии, РСЛ) латвійська політична партія, що обстоює права російськомовного населення Латвії.

Російський союз Латвії

Latvijas Krievu savienība
Країна  Латвія
Голова партії Співголови Тетяна Жданок, Мирослав Митрофанов
Дата заснування 1998
Штаб-квартира Рига
Ідеологія права російської нацменшини[1]
русофільство[2][3]
соціал-демократія[джерело?]
Членство в міжнародних організаціях Європейський вільний альянс (спостерігач)[4]
Місць у 
0 / 100
/
<div style="background-color:
  1. 2A52BE; width: Помилка виразу: неочікуваний оператор <%; height: 100%;">
Місць у 
1 / 8
/
<div style="background-color:
  1. 2A52BE; width: Помилка виразу: неочікуваний оператор <%; height: 100%;">
Офіційний сайт rusojuz.lv

Історія

У 1998 році, в ході підготовки до виборів 7-го Сейму, відбулася консолідація трьох в основному лівих партій — партії Рівноправність, Партії народної злагоди і Соціалістичної партії. У процесі активно брав участь колишній лідер латвійських комуністів Альфред Рубікс, звільнений з політичного ув'язнення в листопаді 1997 року. Домовленість про спільну участь у виборах була оформлена в травні 1998 створенням об'єднання «За права людини в єдиній Латвії» (ЗаПЧЕЛ). До об'єднання незабаром приєдналася і Російська партія.

У виборах ЗаПЧЕЛ брало участь «під прапором» Партії народної злагоди. За підсумком виборів 1998 року об'єднання отримало 14,1 % голосів і 16 місць у Сеймі. Розподіл депутатів за партійною приналежністю після обрання в 1998 році був наступним: 6 представляли ПНЗ, 5 — Рівноправність, 4 — Соцпартію, 1 — Російську партію.

Восени 2000 року Російська партія вийшла із складу об'єднання і взяла участь у місцевих виборах окремо. Єдиний депутат, що представляв партію у Сеймі перейшов до Партії народної злагоди.

У 2000 році ЗаПЧЕЛ ініціювало референдум із питання заборони приватизації «Латвенерго», який завершився успішно.

На виборах до 8-го Сейму Латвії у 2002 році за блок ЗаПЧЕЛ проголосували 19,0 відсотків громадян, які брали участь у виборах. ЗаПЧЕЛ отримало чверть депутатських мандатів (25 депутатів із 100 можливих). Через три місяці Партія народної злагоди вийшла із об'єднання. Свій відхід із ЗаПЧЕЛ лідери ПНС пояснювали складністю знаходження спільної мови з керівництвом партії Рівноправність, комуністичними переконаннями членів Соцпартії.

7 червня 2003 Політрада Соцпартії ухвалила рішення про вихід із ЗаПЧЕЛ, мотивуючи це нездоланними ідеологічними протиріччями між двома партіями.

Перші вибори Європарламенту пройшли в Латвії 12 червня 2004. Об'єднання ЗаПЧЕЛ брало участь окремим списком, і отримало 10,7 % голосів виборців. Депутатом Європейського парламенту стала співголова ЗаПЧЕЛ Тетяна Жданок. Вона стала членом фракції Зелених та Європейського вільного альянсу.

На виборах Сейму в жовтні 2006 року ЗаПЧЕЛ отримав 6,03 % голосів і 6 місць. 19 травня 2007 на з'їзді ЗаПЧЕЛ було прийнято рішення перетворити об'єднання в єдину партію під назвою «ЗаПЧЕЛ — За права людини в єдиній Латвії».

У 2009 році партія посіла третє місце на виборах до Європарламенту, знову отримавши один мандат. У 2010 році партія вступила в Європейський вільний альянс.

На виборах до Сейму у 2010 році більшість російськомовних виборців віддали свої голоси об'єднанню Центр злагоди і ЗаПЧЕЛ втратила своє представництво у парламенті.

З 2014 року — під назвою «Російський союз Латвії»[5]. Партія представляє радикальні погляди: вона проти визнання окупації Латвії 1940 року, запровадження офіційної двомовності та побудови держави на основі двох спільнот: російської та латвійської. Вона підтримує тісніші зв'язки з Росією[6]. До вступу Латвії в НАТО в 2004 році ЗаПЧЕЛ дотримувався позиції російського уряду і була єдиною великою політичною організацією Латвії, яка висловилася проти НАТО[7]. У 2014 році партія підтримала заняття Криму російськими військами[8]. У серпні 2014 року партія підписала угоду про співпрацю з кримською філією "Російської єдності" з метою "зміцнення єдності російського світу"[9].

На європейських виборах 2019 року РСЛ отримав одне місце, яке належить Тетяні Жданок. У 2020 році вона повторно увійшла в Ризьку міську раду на дострокових виборах[10].

Результати виборів

Парламент (Saeima)

Рік виборів #
голосів
 %
голосів
# виграних місць +/− Нотатки
2002 189,088 19.1
25 / 100
9
2006 54,684 6.1
6 / 100
19
2010 13,845 1.47
0 / 100
6
2011 7,109 0.78
0 / 100
2014 14,390 1.58
0 / 100
2018 27,014 3.20
0 / 100

Європейський парламент

Рік виборів # голосів  % голосів # загальної кількості виграних місць +/− Нотатки
2004 61,401 10.66
1 / 9
1
2009 76,436 9.66
1 / 8
2014 28,303 6.38
1 / 8
2019 29,546 6.24
1 / 8

Ризька міська рада (Rīgas Dome)

Рік виборів # голосів  % голосів # загальної кількості виграних місць +/− Нотатки
2005 27,728 13.68
9 / 60
4
2009 6,519 2.7
0 / 60
9
2020 11,170 6.5
4 / 60
4

Примітки

  1. Nordsieck, Wolfram (2010). Latvia. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 26 липня 2011.
  2. Программа партии Русский союз Латвии на выборах 13-го Сейма. Русский союз Латвии (рос.). 24 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2020.
  3. Schulze, Jennie L. (2018). Strategic Frames: Europe, Russia, and Minority Inclusion in Estonia and Latvia. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press. ISBN 978-0-82296-511-4. «In 2014, the party changed its name to the Latvian Russian Union, and adopted a pro-Russia stance by signing a cooperation agreement with the pro-Russia regional party Russian Unity in Crimea in order to “strengthen the unity of the Russian World.”»
  4. Member Parties. European Free Alliance.
  5. PCTVL pārtop par Latvijas Krievu savienību, apollo.lv 18 січня 2014 (латис.)
  6. Lettland-Wahl - „Russische Union“ fordert mehr Rechte für Russen (нім.). 1 жовтня 2014. Процитовано 20 листопада 2020.
  7. Russen in Lettland - Die trotzige Minderheit (нім.). Процитовано 20 листопада 2020.
  8. Tomasz Otocki, Aleksandr Filej: Tatiana Żdanok z sukcesem reprezentuje nasze interesy, radiownet.pl 5 квітня 2014 (латис.)
  9. Pro Russia party signs major deal with Crimea group. The Baltic Times. 13 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  10. August 29, 2020 Riga city elections

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.