Російсько-польська війна (1654—1667)

Росі́йсько-по́льська війна́, також московсько-польська війна — багатоетапний військовий конфлікт у 1654—1667 рр. за володіння сучасними українськими, білоруськими та західноросійськими землями між Річчю Посполитою та Московським царством. У польській історіографії ця війна є частиною іншої війни, відомої під назвою «Потоп» («Potop»).

Російсько-польська війна 1654—1667
Російсько-польські війни
Московсько-польські війни
Мапа військових дій

Мапа військових дій
Дата: 1654—1667
Місце: Україна (Гетьманщина), прикордонні території Московського царства та Речі Посполитої
Результат: Андрусівський мир
Сторони
 Річ Посполита

 Кримське ханство		 Московське царство
 Військо Запорозьке
 Гетьманщина
Командувачі
Ян II Казимир
Стефан Чарнецький
Павло Ян Сапєга

Мехмед IV Ґерай		 Олексій Трубецькой
Василь Шереметєв
Василь Бутурлін
Богдан Хмельницький
Юрій Хмельницький

Передумови

Московія давно прагнула ревізії умов Полянівського миру 1634 з Річчю Посполитою та повернення Смоленська й Чернігово-Сіверщини, втрачених на початку 17 ст. Повстання під проводом Богдана Хмельницького серйозно послабило Річ Посполиту й давало Московії шанси на реванш. Але складна внутрішньополітична та фінансова ситуація в самій Москві 1648–51 відстрочила початок воєнних дій. 1653 Моска відчула себе достатньо сильною для нової війни. Приводом до неї стало неправильне титулування московського царя в кількох виданих у Речі Посполитій книгах.

Віленське перемир'я

Одночасне вторгнення Швеції в Річ Посполиту і шведсько-литовська унія привели до Віленського перемир'я московитів з поляками і початку московсько-шведської війни 1656—1658 років.

До 1655 року московські війська зайняли майже все Велике князівство Литовське зі столицею Вільном. Водночас на Річ Посполиту рушив шведський король Карл Х Густав і здобув Варшаву та Краків. Тоді серед магнатів Речі Посполитої постала партія, що хотіла на престолі Речі Посполитої посадити царя Олексія Михайловича. Цар, задоволений таким розвитком війни, згодився на переговори.

Московські посли почали переговори з поляками, але одночасно до переговорів козацьких послів не допустили; московська делегація впевнено вважала, що вона сама може вирішити українські справи. Ця поведінка викликала невдоволення Хмельницького та козацької старшини.

У результаті московсько-польських переговорів у жовтні 1656 року був підписаний Віленський мир. Після цього, московські війська увійшли до Шведської Лівонії та взяли в облогу Ригу. Розпочалась московсько-шведська війна 1656—1658 рр.

Московсько-польський мир порушував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Крім того московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — короля шведського Карла Густава.

Віленський мир викликав обурення у Б. Хмельницького та козацької старшини. На скликаній у Чигирині козацькій Раді всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну:

Присягали собі, а не чужим монархам

.

Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність зі створення коаліції з низки європейських країн, що мала вирішити «польське питання». До неї входили Швеція, Бранденбург, Трансильванія, Молдавія, Валахія і Литва. Сам Хмельницький мав отримати титул «Дідичного князя» (Великого князя). Проте смерть гетьмана (в серпні 1657 року) не дала змоги реалізувати ці плани.

Гетьман Іван Виговський уклав із поляками Гадяцьку угоду, і 1658 року військові дії між Московою та Річчю Посполитою відновилися.

Завершення війни

Офіційним закінченням війни вважається Андрусівський мир. Війна закінчилася значними територіальними надбаннями Москви та ознаменувало собою початок зростання міці Московського царства як великої держави в Східній Європі, та перетворення її на імперію.

Основні етапи війни

Битви

Примітки

    Джерела та література
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.