Рохінджа

Рохінджа[17][18], іноді Рогінджа[19], Рогінґ'я (Ruáingga /ɾuájŋɡa/, бірм. ရိုဟင်ဂျာ rui hang ja /ɹòhɪ̀ɴd͡ʑà/, бенг. রোহিঙ্গা Rohingga /ɹohiŋɡa/) — етнічна група у М'янмі, які вважають себе корінними жителями території сучасного штату Ракхайн. Більшість вчених вважають, що рогінджа є мігрантами колоніальних часів Британської імперії[20][21][22], менша — після незалежності Бірми та війни за незалежність Бангладеш у 1971 році[23][24]. Етнічно та лінгвістично споріднені, на відміну від інших народів М'янми, з народами Індії та Бангладеш.

Рогінджа
Національний (етнічний) прапор рогінджа
Самоназва Ruáingga ရိုဟင်ဂျာ ﺭُﺍَࣺﻳﻨڠَ
Кількість 1,547,778[1]— 2,000,000+[2]
Ареал

 М'янма: 1 млн.[3]— 1,3 млн.
[4][5][6](до кризи 2016–2017 років)
 Пакистан: 200 000[7][8][9]

 Таїланд: 100 000[10]
 Малайзія: 40 070[11]
 Індія — 40,000[12][13]
 США: 12,000[14]
 Індонезія: 11,941[15]
 Непал: 200[16]
Близькі до: бенгальці
Мова рогінджа, бенгальська
Релігія іслам

Територія, населена рогінджа, була приєднана до Бірми (М'янми) в 1700-х роках.

За віросповіданням рогінджа — мусульмани. Говорять мовою рогінджа, яка належить до індоарійських мов. За оцінками, чисельність рогінджа у М'янмі, до кризи 2016-2017 років, становила більше 1 мільйона осіб[1]. За даними ООН, вони є однією з найбільш переслідуваних національних меншин у світі[25]. Багато рогінджа живуть у таборах для біженців у сусідньому Бангладеш, а також у районах, розташованих уздовж тайсько-м'янманського кордону.

Влада М'янми полягає на тому, що рогінджа нелегальні іммігранти, які приїхали в Ракхайн після проголошення незалежності Бірмою у 1948 році та після визвольної війни в Бангладеш у 1971 році.

У 1940-х роках з'явився сепаратистський рух рогінджа, метою якого було об'єднання зі Східним Пакистаном (сучасним Бангладешем).

Взаємна ненависть між буддистами Аракану (як традиційно називається Ракхайн) та мусульманами-рогінджа особливо загострилася під час Другої світової війни, коли Британська Бірма була захоплена Японією. Мусульмани-рогінджа виступили на боці британців та розпочали партизанську боротьбу. Місцеві ж буддисти Аракану підтримали японських окупантів, які пообіцяли надати країні незалежність, та стали масово вступати в союзну Токіо «Армію незалежності Бірми». На чолі неї стояв генерал Аун Сан, один із засновників Комуністичної партії Бірми та батько державного радника М'янми Аун Сан Су Чжі, яка нині очолює уряд країни.

У червні 2012 року відбулася серія конфліктів між мусульманами-рогінджа з «Армії порятунку рогінджа Аракану» та місцевим буддійським населенням.

Див. також

Примітки
  1. Mahmood; Wroe; Fuller; Leaning (2016). The Rohingya people of Myanmar: health, human rights, and identity. Lancet: 1–10. PMID 27916235. doi:10.1016/S0140-6736(16)00646-2.
  2. David Mathieson (2009). Perilous Plight: Burma's Rohingya Take to the Seas. Human Rights Watch. с. 3. ISBN 9781564324856.
  3. Kevin Ponniah (5 грудня 2016). Who will help Myanmar's Rohingya?. BBC.
  4. Will anyone help the Rohingya people?. BBC News.
  5. Dapice, David (June 2015). Fatal Distraction from Federalism: Religious Conflict in Rakhine. Harvard Ash Center.
  6. Who Are the Rohingya?. About Education. 2014. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 8 березня 2015.
  7. Homeless In Karachi | Owais Tohid, Arshad Mahmud. Outlookindia.com. 29 листопада 1995. Процитовано 18 жовтня 2013.(англ.)
  8. Box 5925 Annapolis, MD 21403 info@srintl. Burmalibrary.org. Процитовано 18 жовтня 2013.(англ.)
  9. Derek Henry Flood (31 грудня 1969). From South to South: Refugees as Migrants: The Rohingya in Pakistan. Huffington Post. Процитовано 11 лютого 2015.(англ.)
  10. Husain, Irfan (30 липня 2012). Karma and killings in Myanmar. Dawn. Процитовано 10 серпня 2012.(англ.)
  11. Figure At A Glance. UNHCR Malaysia. 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014.(англ.)
  12. India in talks with Myanmar, Bangladesh to deport 40,000 Rohingya. Reuters. 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  13. India plans to deport thousands of Rohingya refugees. www.aljazeera.com. Процитовано 17 серпня 2017.
  14. Timothy Mclaughlin (20 вересня 2016). Myanmar refugees, including Muslim Rohingya, outpace Syrian arrivals in U.S. (English). Reuters. Процитовано 3 вересня 2017.
  15. Jalimin (19 травня 2015). Jumlah Pengungsi Rohingya di Indonesia Capai 11.941 Orang (Indonesian). Aceh Tribun News. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
  16. 200 Rohingya Refugees are not being accepted as Refugees and the Nepali Government considers them illegal migrants. Архів оригіналу за 4 June 2016. «An estimated 36,000 Rohingya Refugess living in India»(англ.)
  17. Welle (www.dw.com), Deutsche. Лідерка М'янми заперечує звинувачення щодо геноциду рохінджа | DW | 11.12.2019. DW.COM (uk-UA). Процитовано 17 жовтня 2021.
  18. Традиції рохінджа: унікальний макіяж для захисту від сонця. BBC News Україна (укр.). Процитовано 17 жовтня 2021.
  19. Рогінджа. Іслам в Україні
  20. Leider, 2013, с. 7.
  21. Derek Tonkin. The 'Rohingya' Identity - British experience in Arakan 1826-1948. The Irrawaddy. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  22. Selth, Andrew (2003). Burma’s Muslims: Terrorists or Terrorised?. Australia: Strategic and Defence Studies Centre, Australian National University. с. 7. ISBN 073155437X.
  23. Adloff, Richard; Thompson, Virginia (1955). Minority Problems in Southeast Asia. United States: Stanford University Press. с. 154.
  24. Crisis Group, 2014, с. 4-5.
  25. Myanmar, Bangladesh leaders 'to discussRohingya'. AFP. 29 червня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 15 лютого 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.