Рубач Михайло Абрамович
Михайло Абрамович Рубач (20 листопада 1899 — 17 січня 1980, Київ) — історик і архівіст, родом з Путивльщини. У 1920-х роках редактор журналу «Летопись Революции» у Харкові й завідувач Центрального Архівного Управління УСРР (до 1930), а також директор Інституту історії партії при ЦК КП(б)У (1929-1932).
| Рубач Михайло Абрамович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада 1899 Чернеча Слобода, Буринський район, Харківська область |
| Помер |
17 січня 1980 (80 років) Київ |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | історик |
| Заклад | Інститут історії Академії Наук УРСР, Київський державний університет |
| Ступінь | доктор історичних наук |
| Відомі учні | Гамрецький Юрій Маркович, Ганжа Іван Хомич, Сарбей Віталій Григорович і Щербина Йосип Тимофійович |
| Відомий завдяки: | історик |
| Нагороди |
 |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Біографія
М. А. Рубач народився у 1899 році на Харківщині. Закінчив комерційне училище в Катеринославі.
У 1923—1924 роках був завідувачем історико-партійного відділу ЦК КП(б)У та редактором журналу «Літопис революції».
У 1924—1927 роках навчався на історичному відділенні Інституту червоної професури в Москві. Одночасно у 1925—1927 роках був завідувачем кафедри історії Росії Московського державного педагогічного інституту імені К. Лібкнехта.
1928—1933 роки працював завідувачем кафедри Інституту марксизму-ленінізму в Харкові, директором Інституту історії партії при ЦК КП(б)У, завідувачем Центрального Архівного управління.
У 1933—1935 роках був старшим науковим співробітником Інституту історії Комуністичної академії в Москві.
У 1935—1936 роках перебував в ув'язненні.
1936—1937 роки — працював у Москві над докторською дисертацією «Нариси з історії аграрної революції 1917 року на Україні», яку захистив 1943 року в Інституті суспільних наук АН УРСР. У 1945 році йому присвоєно вчене звання професора.
У 1942—1974 роках працював в Інституті історії Академії Наук УРСР.
За сумісництвом у 1962—1970 роках був професором Київського державного університету.
Помер 17 січня 1980 року у Києві.
Наукова діяльність
Є автором праць з історії аґрарних відносин в Україні на початку XX століття, з історії Жовтневої революції та громадянської війни в Росії, а також з історіографії.
Підготував ряд кандидатів та докторів історичних наук, серед яких Ю. М. Гамрецький, І. Х. Ганжа, В. Г. Сарбей, Й. Т. Щербина та ін
Праці
- Победа Советской власти на Украине. — М., 1967 (у співавт.)..
- Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине в период проведения Октябрьской революции. — К., 1957.
- Аграрная революция на Украйнє в 1917 г. // Летопись Революции. — 1927. — № 5-6; 1928, — № 1.
- Федералистические теории в истории России // Русская историческая литература в классовом освещении. — Т. II. — 1930, (про М. Костомарова)
- Буржуазно-куркульська ідеологія під машкарою демократії трудового народу // Червоний шлях. — 1932. — № 5–8, 11, 12.
- Апологет куркульської гегемонії // Студент революції. — 1929. — № 20—23.
Нагороди
- Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969) за двотомну працю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні» (у співавторстві).
Література
- Рубач Михайло Абрамович / О. Й. Щусь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 343. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Рубач Михайло Абрамович