Рудик Сергій Ярославович

Чернівецький університет ім. Федьковича, історичний факультет (1992), «Всесвітня історія»; Українська академія державного управління при Президентові України (2001), магістр державного управління; Університет Північного Лондона (2001), «Суспільна адміністрація»; кандидатська дисертація «Еміграція українських біженців і переміщення осіб до США та Канади після Другої світової війни: причини, особливості, наслідки (1945—1953)».

Сергій Рудик у 2014

• Серпень — листопад 1992 — вихователь Вижницької школи-інтернату Чернівецької області.
• Листопад 1992 — жовтень 1995 — аспірант Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.
• 1993–1994 — кореспондент всеукраїнської газети «Час».
• Листопад 1995 — червень 1996 — викладач Чернівецького механіко-технологічного технікуму.
• Червень — вересень 1996 — начальник відділу організаційного забезпечення повернення депортованих — заступник начальника управління у справах депортованих, липень — вересень 1996 — начальник управління у справах депортованих Міністерства України у справах національностей і міграції.
• Вересень 1996 — серпень 1999 — начальник управління у справах депортованих Державного комітету України у справах національностей та міграції.
• Вересень 1999 — лютий 2001 — слухач Української академія державного управління при Президентові України.
• Керівник Чернівецької обласної асоціації молодих українських політологів і політиків (з березня 1996), голова Ради молодіжних організацій Чернівецької області (з травня 1996).
• Голова наглядової ради ГО «Фонд регіональних ініціатив» (з березня 2001).
• Президент Асоціації державних службовців (з травня 2005).
• Координатор Коаліції громадських організацій України «Свобода вибору».
• Член ради Всеукраїнського громадського моніторингового комітету (2001–2002).
• Шеф-редактор всеукраїнської правової газети «Громадський захисник» (2003–2005).
• Депутат Київської міськради (квітень 2006 — травень 2008), голова постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків (з червня 2006).
• Голова політради Київської міської організації ГП «Пора» (з 2007); заступник голови Ради з питань етнонаціональної політики (з травня 2006).
• 24 жовтня 2005 — 10 січня 2007 — голова Державного комітету України у справах національностей та міграції[1][2].
• Березень 2007 — березень 2010 — заступник голови Київської міськдержадміністрації.
• Радник Голови Тернопільської обласної ради.
• Докторант Національної академії державного управління при Президентові України, тема докторської дисертації: «Механізми державного управління зовнішньою міграцією в інтересах суспільного розвитку: формування та доцільність впровадження» (листопад 2011 — січень 2013).
• Керівник секретаріату депутатської фракції ВО «Свобода» у Верховній Раді України (січень 2013 — квітень 2014).
• У квітні 2014 року був призначений головою Державного агентства земельних ресурсів України[3]. Відсторонений від виконання обов'язків розпорядженням Кабміну 10 вересня 2014 року[4]. Звільнений з посади 26 листопада 2014 року, у зв'язку з обранням народним депутатом України[5].

На виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року обраний по одномандатному виборчому округу № 198 (Черкаська область) шляхом самовисунення. 2 грудня 2014 року склав присягу народного депутата. В Раді зайняв посаду голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету комітету з питань бюджету.

20 березня 2015 року зупинив членство у «Свободі» і в міжфракційній парламентській групі ВО «Свобода» [6]. 11 квітня 2016 року вступив до парламентської фракції БПП [7]. 12 квітня 2016 року ВО «Свобода» закликала громадськість та пресу не асоціювати народного депутата Сергія Рудика з цією політичною силою і засудила його «угодовську позицію та вхід до фракції влади» [8].

В серпні 2019-го після уточнення протоколу підрахунку голосів на окрузі № 198 на Черкащині став нардепом IX скликання[9]. Депутатські повноваження набув 12 листопада 2019 року[10].

14 червня 2014 року Сергій Рудик як голова Державного агентства земельних ресурсів України прибув до Дніпра представляти новопризначеного ним в.о. голови обласного Управління земельних ресурсів Вадима Чувпила. Проти цього призначення виступили громадські активісти, заявляючи, що Чувпило пов'язаний з корупційними схемами при оформлення землі і є особою наближеною до Олександра Вілкула[11][12]. На тлі скандалу Дніпропетровська ОДА повідомила, що за вказівкою Рудика Дніпропетровщину було відключено від електронного реєстру документації із землеустрою та оцінки земель[11].

• Батько Ярослав Дем'янович (1947–2019), мати Таїсія Миколаївна (1948).
• Разом з дружиною Маріанною виховує 3 дітей: синів Максима 1999 р. н., Івана 2006 р. н. та доньку Євгенію 2012 р. н.

Є автором та співавтором понад 20 науково-публіцистичних праць з питань державного управління, розвитку громадянського суспільства та міграційної проблематики, зокрема:

• «Етика поведінки державних службовців під час виборів»,
• «Органи самоорганізації населення. Сучасні тенденції. Основи створення, проблеми функціонування та розвитку»,
• «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як інститут громадянського суспільства».

• Державний службовець 2-го рангу (грудень 2005)[13]
• Почесна грамота Верховної Ради України (березень 2006)[14]
• Орден «За заслуги» III ступеня (жовтень 2009)[15]
• Орден «За заслуги» ІІ ступеня (грудень 2017)[16]
• Орден Святого Юрія Переможця (жовтень 2007)[17]
• Орден Святого Миколая Чудотворця (липень 2009)[18]
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (листопад 2013)[19]
• Орден Христа Спасителя (серпень 2014)[20]
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня (жовтень 2017)[21]
• Орден святих Кирила і Мефодія (жовтень 2017)[22]
• Нагрудний знак «Знак Пошани» (Київ) (вересень 2006)[23]
• «Хрест Симона Петлюри» (липень 2009)[24]
• Медаль «За жертовність і любов до України» (2015)
• Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (липень 2017)[25]

• Держкомзем України
• Dovidka.com.ua
• Сторінка на сайті Верховної Ради України
• Наталія Влащенко (8 липня 2015). Перебування при владі будь-якої політичної сили знижує будь-який рейтинг. https://ua.112.ua. 112 Україна. Процитовано 15 травня 2018.