Рудольф Мейднер

Рудольф Альфред Мейднер (23 червня 1914(19140623), Вроцлав — 9 грудня 2005, Лідінге) — шведський економіст.

Рудольф Мейднер
Народився	23 червня 1914(1914-06-23)[1] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	9 грудня 2005(2005-12-09) (91 рік) Лідінге, лен Стокгольм, Швеція
Країна	Німеччина  Швеція[2]
Діяльність	економіст, профспілковий діяч
Галузь	економіка
Alma mater	Стокгольмський університет[3]
Науковий керівник	Гуннар Мюрдаль[3]
Знання мов	німецька
Заклад	Стокгольмська школа економіки
Членство	Шведська королівська академія інженерних наук
Партія	Соціал-демократична партія Швеції
Нагороди	професор (звання)d

Народився у сім'ї Альфреда Мейднера й Еліз Бандманн. Як єврей і соціаліст був змушений тікати з нацистської Німеччини після підпалу Рейхстагу в Берліні 1933 року. У 1937 році він одружився з Еллою Йоргенсен (Ella Jörgenssen), а в 1943 році став громадянином Швеції[4].

Навчався у відомого економіста й нобелівського лауреата Гуннара Мюрдаля. Здобув докторський ступінь у 1954 році захистивши дисертацію з теми «Шведський ринок праці в умовах повної зайнятості».

Більшу частину свого трудового життя працював дослідником у шведській Конфедерації профспілок.

В 1951 році Рудольф Мейднер разом із Йоста Ренном став автором Моделі Ренна-Мейднера, відповідно до якої у Швеції в післявоєнні десятиліття була збудована держава загального добробуту[5].

В 1976 році став одним із авторів «плану Мейднера», який передбачав поступовий перехід підприємств під контроль робітників. Згідно цьому плану, частина прибутку підприємств мала перераховуватись у «заробітні фонди», з яких протягом кількох десятиліть мав іти викуп акцій компанії, доки робітники не отримали б повного контролю над підприємствами. Спротив капіталістів впровадженню цього плану змусив шведських соціал-демократів відмовитися від нього[6].