Рузвельт Сайкс

Ру́звельт Сайкс (англ. Roosevelt Sykes; 31 січня 1906, Елмар, Арканзас 17 липня 1983, Новий Орлеан, Луїзіана) — американський блюзовий музикант. Член Зали слави блюзу (1999).

Рузвельт Сайкс
Зображення
Основна інформація
Дата народження 31 січня 1906(1906-01-31)
Місце народження Елмар, Арканзас
Дата смерті 17 липня 1983(1983-07-17) (77 років)
Місце смерті Новий Орлеан, Луїзіана
Роки активності 1920-ті–1983
Громадянство США
Національність афроамериканці
Професія музикант
Інструменти фортепіано
Жанри блюз
Псевдоніми Доббі Брегг, Віллі Келлі, Ізі Папа Джонсон
Лейбл Decca, Bluesville, Folkways, Crown, Delmark

Біографія

Народився 31 січня 1906 року в Елмарі, штат Арканзас. Його сім'я декілька разів переїздила з місця на місце, і в підсумку чотирирічний Рузвельт залишився у бабусі. Найперші уроки музики отримав у церкві, причому навчався грати не на піаніно, а на церковному органі. Почав музичну кар'єру у стилі баррелхаус.

У 15 років почав професійно займатися музикою, гастролював у складі різних гуртів і дуетом з приятелем піаністом Лі Гріном. Гастролював молодий музикант в основному в Сент-Луїсі і в його околицях, а також постійно відвідував Мемфіс і Чикаго. Саме у цей час сформувався власний стиль музиканта, його гра стала ще більш насиченою і технічною, яка вже не обмежувалась стилем баррелхаус. Отримав прізвисько «медонос» (англ. The Honeydripper).

У 1929 році випустив першу платівку «44 Blues» на лейблі O'Keh Records, яка мала успіх. До кінця року мав контракти з 4 студіями звукозапису під власним ім'ям і трьома різними псевдонімами (Доббі Брегг, Віллі Келлі, Ізі Папа Джонсон). У 1935 році підписав найважливіший для себе контракт з лейблом Decca Records. Також, записувався як акомпаніатор. У ті ж роки займався пошуками талановитих музикантів для Decca, поєднуючи це з гастролями в провінційних містах, там, куди штатні студійні скаути леблу не могли дістатися.

У 1941 році переїхав до Чикаго. Виступав з Мемфіс Мінні, записувався з гуртом Джампа Джексона, працював сесійним музикантом на лейблах Bullet і Bluebird, з останнім у 1943 році підписав черговий контракт. До того часу вже мав постійний гурт The Honeydrippers. Назва гурту виявилася вельми поширеною. Гурт з точно такою ж назвою створив у 1940-х роках джамп-блюзовий піаніст Джо Ліггінс — The Louisiana Honeydrippers. Зрештою, він перейменувати свій гурт на The Original Honeydrippers.

В 1945 році випустив два ритм-енд-блюзові хіти (кавер-версії «I Wonder» Сесіла Ганта і «The Honeydripper» Джо Ліггінса). Наступного року випустив ще один хіт «The Sunny Road» вже на новому лейблі Victor. Продовжував багато гастролювати, а його партнером був співак Сент-Луїс Джиммі Оден, автор блюзового стандарту «Goin' Down Slow» (1941, Bluebird).

В 1951 році підписав контракт з чиказьким лейблом United Records, на якому також випустив декілька успішних синглів. У 1955 році на новоорлеанському лейблі Imperial записисав «Sweet Home Chicago» (під назвою «Sweet Old Chicago»). Вважається, що версія Сайкса стала своєрідним прикладом для багатьох виконавців цієї пісні. У 1950-х розпустив свій гурт і переїхав у Новий Орлеан. У Новому Орлеані виступав у найкращих клубах, часто гастролював в Сент-Луїсі і Мемфісі, підписав контракти зі студіями Decca, Bluesville, Crown і Delmark, випустив кілька синглів і 5 альбомів. Брав участь у декількох фолк-блюзових фестивалях.

Впродовж своєї кар'єри взяв участь в декількох суто джазових проектах. В свої перші європейські гастролі в 1961 році їздив як джазмен-піаніст в гурті Кріса Барбера. У 1961 році в Лондоні записав два альбоми Face to Face with the Blues і The Honeydripper на лейблі Columbia для серії «Lansdowne Jazz Series».

Впродовж 1970-х років регулярно записувався, випускав новий альбом кожні два роки. Продовжував активно виступати наприкінці 1970-х і на початку 1980-х років.

Помер 17 липня 1983 року від серцевого нападу у віці 77 років у Новому Орлеані. Похований на кладовищі Провіденс-меморіал-парк в Новому Орлеані у невідомому місці. У 1999 році був посмертно включений до Зали слави блюзу.

Дискографія

Альбоми

Сингли

  • «Fine and Brown»/«Lucky Blues» (United, 1952)
  • «Raining in My Heart»/«Heavy Heart» (United, 1953)
  • «Walkin' this Boogie»/«Security Blues» (United, 1953)
  • «Living the Life I Love»/«Four O'Clock Blues» (United, 1954)
  • «Come Back Baby»/«Tell Me True» (United, 1955)
  • «Sweet Old Chicago»/«Blood Stains» (Imperial, 1955)
  • «Hush Oh Hush»/«Crazy Fox» (Imperial, 1955)
  • «Pinewoods»/«I'll Get Even» (Bea & Baby, 195?)
  • «Miss Ida B.»/«Satellite Baby» (Bluesville, 1960)
  • «Slave for Your Love»/«Gone With the Wind» (Kent, 1962)
  • «Wild Side»/«Out On a Limb» (Kent, 1965)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.