Рута (рід рослин)
Рута (Ruta) — рід квіткових рослин родини рутові (Rutaceae). У складі роду 10 видів, поширений у середземноморсько-чорноморському регіоні. Також деякі види інтродуковані й культивовані за межами природного поширення[1].
Рута | |
---|---|
Ruta graveolens — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Рутові (Rutaceae) |
Підродина: | Rutoideae |
Рід: | Рута (Ruta) L., 1753 |
Вікісховище: Ruta |
Опис
Це вічнозелені рослини, напівкущі або кущі. Вони багаті ефірними оліями, тому мають інтенсивний запах. Стебла 15–75 см, голі[2]. Чергово розташовані листки 1–3-перисті; листові фрагменти довгасті. Квітки знаходяться в кінцевих кластерах чи волотях. Чашолистки злиті на їх основі. Жовтуваті пелюстки цілі, зубчасті або війчасті. Вісім або десять тичинок утворюються. Сферичні або сплюснуто-сферичні коробочки діаметром від 6 до 8 міліметрів і містять кілька насінин. Чорне насіння — від 2 до 2.5 міліметрів завдовжки.
Видовий склад
У складі роду 10 видів[1]:
- Ruta angustifolia Pers. — західне Середземномор'я
- Ruta chalepensis L. — західне Середземномор'я
- Ruta corsica DC. — Корсика, Сардинія
- Ruta graveolens L. — Балканський п-ів, Крим
- Ruta lamarmorae Bacch., Brullo & Giusso — Сардинія
- Ruta lindsayi Turrill — Туреччина
- Ruta microcarpa Svent. — Канарські острови (Гомера)
- Ruta montana (L.) L. — західне Середземномор'я, Греція, європейська Туреччина
- Ruta oreojasme Webb & Berthel. — Канарські острови (Гран-Канарія)
- Ruta pinnata L.f. — Канарські острови (Тенерифе)
Примітки
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 21.10.2018. (англ.)
- Flora Vascular. Процитовано 21.10.2018. (ісп.)
Посилання
- Рута // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1649-1651. — 1000 екз.