Рух за незалежність Каталонії

Акція підтримки 10 травня 2006 року

10 травня 2006 року відбулась акція, де виступило 1,5 мільйонів жителів Каталонії на підтримку прийняття каталонської конституції. У 2006 році в Каталонії був прийнятий новий автономний статус з розширенням фінансової самостійності.

Не дивлячись на всі поступки центральної влади, у 2009—2010 роках пройшли неофіційні опитування-референдуми, згідно з якими більше 90 % населення висловилося за незалежність Каталонії від Іспанії. Згодом у вересні 2012 року пройшли масові протести названі «Маршем до незалежності» під гаслом «Каталонія — нова держава Європи». У акції взяли участь близько 1,5 мільйона людей.

Протести «Марш до незалежності»

Після регіональних виборів 25 листопада 2012 року абсолютну більшість в парламенті склали прихильники незалежності. 23 січня 2013 року парламентом була проголошена Декларація про сувернітет(«Каталонія — суверенний політичний і правовий суб'єкт в складі Іспанії»)[1], а на 2014 рік був запланований референдум про відокремлення.[2]

12 грудня уряд Каталонії призначив на 9 листопада 2014 року референдум щодо самовизначення, на якому треба було дати відповідь на питання «Чи має Каталонія стати державою?» і у разі стверджувальної відповіді «Чи повинна держава Каталонія бути незалежною?» Іспанський уряд проте не вважав, що референдум мав відбутися.[3] Зрештою згідно з рішенням Конституційного суду від 27 вересня 2014 року і невдовзі за ним рішенням каталонського уряду від 14 жовтня 2014 року референдум був заморожений[4], а замість нього було проведено опитування про політичне майбутнє Каталонії, яке не має юридичної сили, на якому 80,8 % тих, хто проголосував висловилися на незалежність.

27 вересня 2015 року у Каталонії відбулись дострокові парламентські вибори, на яких виграли прибічники незалежності.[5]

27 жовтня 2015 року каталонська коаліція "Разом за «Так» і «Кандидати за народну єдність» узгодили проект парламентської резолюції по здобуттю незалежності автономної області. У документі оголошується «початок процесу створення незалежної держави Каталонія у вигляді республіки».

9 листопада 2015 року каталонський парламент проголосував за прийняття резолюції про відокремлення від Іспанії (72 голоси «за», 63 «проти». Ухваленню резолюції передувало рішення пленуму Конституційного суду Каталонії, який дозволив парламенту зробити це.[6] Рішення було прийнято 11 суддями одноголосно. Після підбиття підсумків виборів лідери партій заявили про отримання «ясного мандата на незалежність» і повідомили, що планують здійснити дорожню карту набуття регіоном незалежності. Згодом Конституційний суд 1 серпня 2016 вдруге анулював резолюцію.[7]

9 червня 2017 року глава автономної області Карлес Пучдемон заявив, що референдум щодо незалежності Каталонії від Іспанії призначили на 1 жовтня.[8]11 червня від 30 до 40 тисяч людей зібрались на акцію в підтримку незалежності. Мітинг пройшов під гаслом «Референдум — це демократія». Організатори, в тому числі і Карлес Пучдемон звернулись до всіх європейських демократичних держав з проханням підтримати їх.[9] Центральна влада повідомила, що не прийме результати голосування, так як референдум є антиконституційним.

Каталонський парламент 6 вересня 2017 року узгодив проведення референдуму на 1 жовтня та процес відділення від Іспанії.[10] Він дозволятиме проголосити незалежність регіону вже за 48 годин у разі згоди населення. В той же час іспанський уряд виступає проти проведення референдуму і називає його антиконституцйним.

Після схвалення референдуму на підтримку незалежності вишло близько 700 каталонських мерів.[11]

МВС Іспанії оголосило, що відправляє додаткові підрозділи поліції до Каталонії з метою недопущення референдуму, запланованого на 1 жовтня. 20 вересня іспанська поліція затримала десятки осіб у зв'язку з підготовкою до референдуму, проте до п'ятниці, 22 вересня, усіх затриманих було звільнено.

23 вересня всю поліцію Каталонії перевели під контроль МВС Іспанії.[12] В свою чергу, радник внутрішніх справ женералітету Каталонії Жоакім Форн заявив, що його відділ та місцева міліція не сприйняли цього рішення.

26 вересня Цивільна гвардія Іспанії заблокувала понад 140 сайтів з інформацією про референдум у Каталонії.[13]

28 вересня влада Каталонії закликала ЄС не ігнорувати тему майбутнього референдуму про незалежність регіону і конфлікт, що виник з іспанським урядом.

29 вересня, спікер уряду Іспанії Іньїго Мендес де Віго заявив, що референдуму щодо незалежноті Каталонії не буде.[14]

Перед референдумом, 30 вересня у Каталонії поліція заблокувала 1300 виборчих дільниць з 2315 призначених для проведення референдуму про незалежність від Іспанії.[15] Незважаючи на це, у день референдуму 1 жовтня жителі регіону почали збиратись на виборчих дільницях.[16] Почалися перші сутички з поліцією на Національною гвардією.[17]

Як стало відомо 2020 року, тодішній президент РФ Путін 2017 року пропонував тодішньому керівнику Каталонії Карлесу Пучдемону 10 тис. військових і оплату боргів регіону перед іспанським урядом[18].

• династичне об'єднання Каталонії і Арагону;
• утворення Королівства Іспанія;
• скасування фуеросу — сукупність пільг, привілеїв і обов'язків;
• режим генерала Франко;
• процес демократизації Іспанії;
• прийняття нової демократичної конституції Іспанії 1978 року;
• визнання каталонської мови як офіційної на території регіону.

• економічна потужність Каталонії, як найрозвинутішого і найприбутковішого району Іспанії.

• наявність давньої історії;
• наявність власної самостійної мови та специфічної культури;
• наявність давньої традиції політичного самоврядування;
• високий рівень етнічної самосвідомості;
• етнонаціональна ідентичність;
• конфлікт між іспанцями і каталонцями.