Барселона — Ель-Прат

Перший аеровокзал Барселони, Ель-Ремолар (El Remolar), було відкрито 1916 року. Щоправда, він не був розрахований на розширення, тому 1918 року йому на заміну було відкрито El Prat. Перший рейс у новому аеропорту здійснювався літаком Latécoère Salmson 300, що прямував з Тулузи до Касабланки.

Аеропорт використовувався також як база для аероклубу Каталонії та іспанська база Цепелінів. Перше регулярне сполучення було відкрито 1927 року рейсом на Мадрид. Це був також перший рейс перевізника «Iberia». За часів Другої іспанської республіки  аеропорт Ель-Прат був базою для поштових служб LAPE (Líneas Aéreas Postales Españolas).[10]

У 1948 році було збудовано нову смугу, яка сьогодні має номер 07-25. Того ж року було запущено перший міжконтинентальний переліт, це зробила Pan American World Airways, літак якої прямував до Нью-Йорка. В період з 1948 до 1952 р.р. запущено в роботу другу смугу за номером 16–34, яка була перпендикулярною першій. Окрім того, відкрито стоянку таксі і термінал для очікування пасажирами.

У 1963 році тут нараховували вже 1 мільйон пасажирів щорічно. Нову вишку башту керування повітряним рухом запущено 1965 року. У 1968 відкрито новий термінал, він і досі працює і називається Термінал 2B.[11]

3 серпня 1970 року Pan American World Airways запустила регулярний рейс між Барселоною, Лісабоном та Нью-Йорком, польоти здійснював літак Boeing 747. 4 листопада того ж року перевізник Iberia відкрив «аерошатл» між Барселоною та мадридським аеропортом Барахас. За п'ять років, у 1976-му, відкрито два нових термінали: один для аерошатлу і другий для транспортних перевезень. У 1977-му аеропорт Ель-Прат обслуговував уже 5 мільйонів пасажирів щорічно.

З кінця 70-х до початку 90-х років розвиток Ель-Прата сповільнився аж до Літніх олімпійських ігор, що пройшли 1992 року в Барселоні. В результаті модернізації було відкрито термінал B і розпочато будівництво терміналів А та С.[11] Дизайном, окрім інших, займався Рікардо Бофіль.

У 1992-му відкрито контрольну башту, побудовану за планами Рікардо Бофіля, але 2006-го року її замінили новою, більш сучасною.

Термінал 1 запущено 16 червня 2009 р., він мав площу 545,000 м². Сьогодні 70 % всіх перельотів обслуговуються цим терміналом. Старі термінали A, B та C тепер називаються термінали 2A, 2B та 2C.

Термінал 2B з дизайном Жуана Мірó

Після кризи і суттєвого зниження кількості авіаперельотів у 1999 році, а також кризи чартерних перевезень 2001 року, багато з перельотів з аеропортів Жирони та Реуса було перенесено до Ель-Прата, що допомогло йому вижити під час кризи.

Барселонський аеропорт

1 лютого 2014 року в Ель-Праті вперше серед іспанських аеровокзалів відкрито щоденний авіапереліт літаком Airbus A380, до міжнародного аеропорту Дубаю. Авіакомпанія Emirates, що обслуговує цей рейс, також має другий щоденний рейс літаком Boeing 777.

Один з найбільших перевізників, що працюють у Барселоні, Norwegian Air Shuttle, заявило про наміри відкрити дальні перевезення з Ель-Прата до Лос Анджелеса, Сан-Франциско, Нью-Йорка, Орландо та Маямі літаком Boeing 787.

Більшість рейсів здійснюється всередині Іспанії та до країн Європи, їх обслуговує перевізник Vueling. Міжконтинентальні перельоти на разі не є настільки масовими, щоб створити великий пасажиропотік.

Лоу-кости постійно збільшують кількість рейсів, особливо після відкриття в аеропорту місць базування авіакомпаній Vueling та Clickair. Ці дві компанії були об'єднані у липні 2009 року під торговельною маркою Vueling.

План розвитку (названий «План Барселона»)[12] завершено у 2009 році відкриттям третьої будівлі для терміналів, що також була оформлена Рікардо Бофілєм, та новою вишкою. Нова смуга (07R/25L) запущена того ж року. Це дало змогу аеропорту обслуговувати до 55 млн пасажирів щорічно (це на 22 млн більше максимальної спроможності у 2007 р.). Загальна площа аеропорту виросла від 8,45 до 15,33 км². Подальший розвиток включав відкриття до 2012 року відкриття нового терміналу і ріст можливого пасажирообігу до 70 млн пасажирів щорічно.

Щодо керування аеропорту є політичні суперечки між Урядом Каталонії та Урядом Іспанії. 

• 21 жовтня 1994 року транспортний літак Falcon 20 здійснив екстрену посадку через несправність шасі; жоден з трьох членів екіпажу не постраждав.
• 19 лютого 1998 р., двоє людей, командир екіпажу і пілот, загинули через падіння літака загального призначення компанії Ibertrans, що сталося поблизу міста Ґава незабаром після зльоту з Ель-Прата.
• 28 липня 1998 року транспортний літак загального призначення, що перевозив кореспонденцію з Майорки, зазнав аварії біля одного з парканів, що оточують летовище. Загинули два члени екіпажу та другий пілот.
• 3 грудня 2010 року під час страйку іспанських авіадиспетчерів, аеропорт Барселони деякий час не працювало. У відповідь на страйк Уряд Іспанії передав керування польотами військовим.[16] 4 грудня диспетчери повернулись до роботи.
• [17]

• Офіційний сайт
• Barcelona El Prat Airport на Wikivoyage