Рябов Іван Миколайович
Іва́н Микола́йович Ря́бов (25 липня 1897, село Гориці, нині Московської області, Росія — 1986[1]) — радянський учений у галузі рослинництва. Заслужений діяч науки УРСР (1962).
| Рябов Іван Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
25 липня 1897 Московська область |
| Помер | 1986 |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва |
| Галузь | рослинництво |
| Заклад | Державний Нікітський ботанічний сад УААН |
| Ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
| Нагороди |
  |
Біографія
За походженням росіянин. З 1923 року працював в Криму в Нікітському ботанічному саду на посаді завідувача відділу південних плодових культур.
Праці з питань інтродукції і селекції плодових культур. Вивів низку сортів броскви і черешні, що районовані на півдні Україні та Молдавії. Серед виведених ним сортів черешні — Багратіон, Виставкова, Генеральська, Янтарна, Нікітська рання; персика — Антон Чехов, Златогор, Кримський, Кремлівський, Подарунок Криму та ін.[2] У 1935 році І. М. Рябовим в Нікітському ботанічному саду був отриманий міжродовий гібрид яблуні сорту Сари Синап та айви звичайної.[3]
Лауреат Сталінської премії (1952) за створення нових плодових культур.
Примітки
- Литвинов М. П. Рябов Іван Миколайович (1897—1986) / М. П. Литвинов // Вчені-генетики і селекціонери у галузі рослинництва / УААН. — К. : Аграр. наука, 2000. — С. 244—247(Сер. «Українські вчені-аграрії ХХ століття» ; кн. 4).
- http://www.abrikoski.ru/page.php?al=zimostojkie_sorta%5Bнедоступне+посилання+з+квітня+2019%5D
- http://honeygarden.ru/garden/art67.php
Джерела
- Иван Николаевич Рябов в Никитском Ботаническом саду
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 145.