Рядовка зелена

Рядовка зелена, зеленушка, зеленка, зельонка (Tricholoma flavovirens (Pers. ex Fr.) Lundell; Tricholoma equestre (L. ex Fr.) Kumm.)

?
Рядовка зелена

Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Трихоломові (Tricholomataceae)
Рід: Tricholoma
Вид: Рядовка зелена
Біноміальна назва
Tricholoma equestre
Carolus Linnaeus, Paul Kummer
Синоніми
Tricholoma flavovirens
Посилання
Вікісховище: Tricholoma equestre
EOL: 134136
NCBI: 76322
MB: 176119
IF: 176119

Назва

Місцеві назви — голубінка зеленувата, зелінка, зеленавка, зеленушка, зельонка, зелениця.[1] Гриб з родини трихоломових — Tricholomataceae.

Будова

Шапка 4-10 см у діаметрі, товста, щільном'ясиста, плоско- або трохи увігнуто-розпростерта, коричнувато- чи оливкувато-зеленувата, сірувато-зеленувата, до краю світліша, у центрі притиснуто-дрібнолуската, зрідка гола. Пластинки густі, сірчано- або лимонно-жовті. Спорова маса біла. Спори 6-8×3,5-5 мкм, гладенькі. Ніжка 4-7×1-2 см, щільна, сірчано-жовта, вгорі світліша, гола. М'якуш білий, згодом трохи жовтуватий, компактний, з приємним смаком і запахом свіжого борошна.

Поширення та середовище існування

В Україні поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у хвойних лісах, на піщаних ґрунтах. Плодові тіла напівзаглиблені в піщаний ґрунт, дозрівають у вересні — листопаді.

Значення

Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють, маринують.

Рядовку зелену можна сплутати з отруйним грибом — рядовкою сірчано-жовтою, яка має менший розмір і жовтий м'якуш із дуже неприємним запахом[2].

Див. також


Примітки
  1. Л. О. Симоненко «Синонімічні назви грибів в українській мові». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2010.
  2. Гриби України : Атлас-довідник, 2017, с. 114.

Джерела
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 132–133.
  • Сухомлин, М. М. Гриби України : Атлас-довідник / М. М. Сухомлин, В. В. Джаган ; Рец. Д. В. Лукашов, Н. А. Бісько ; Наук. ред. В. П. Гелюта. — 2-е видання. — К. : КМ-БУКС, 2017. — С. 114. — 240 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.