Рівайвелізм

Рівайвелізм (англ. revival — «відродження», «пробудження») — рух у протестантизмі, що виник в XVIII ст. у відповідь на перетворення християнства в офіційне моральне вчення. Головною особливістю рівайвелізму — екзальтоване переживання особистої зустрічі з Богом і наступаючого кінця світу. Рівайвелісти спочатку не мали організації і являли собою стихійні молитовні групи і гуртки з вивчення Біблії, в яких провідна роль належала харизматичним лідерам і мандрівним проповідникам. Церковні обряди і ієрархія при цьому відходила на другий план або навіть сходила нанівець.

Протестантизм
Реформація
Доктрини протестантизму

Дореформаційні рухи

Вальденси  Гусити  Катари  Лоларди


Реформаційні церкви

Англіканство  Анабаптизм  Кальвінізм  Лютеранство  Цвінгліанство


Постреформаційні рухи

Адвентизм · Армія спасіння · Баптизм · Квакери · Меноніти · Пієтизм  Пуританство  П'ятидесятництво  Харизматизм


«Велике пробудження»

Рівайвелізм  Методизм  Євангелізм  Учні Христа  Церкви Христа

Першими значними рівайвелістами були Джонатан Едвардс, Ч. Фінні, Д. Муді, Р. Торре.

Приклади

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.