Рівайвелізм
Рівайвелізм (англ. revival — «відродження», «пробудження») — рух у протестантизмі, що виник в XVIII ст. у відповідь на перетворення християнства в офіційне моральне вчення. Головною особливістю рівайвелізму — екзальтоване переживання особистої зустрічі з Богом і наступаючого кінця світу. Рівайвелісти спочатку не мали організації і являли собою стихійні молитовні групи і гуртки з вивчення Біблії, в яких провідна роль належала харизматичним лідерам і мандрівним проповідникам. Церковні обряди і ієрархія при цьому відходила на другий план або навіть сходила нанівець.
Протестантизм |
Вальденси • Гусити • Катари • Лоларди
Англіканство • Анабаптизм • Кальвінізм • Лютеранство • Цвінгліанство
Адвентизм · Армія спасіння · Баптизм · Квакери · Меноніти · Пієтизм • Пуританство • П'ятидесятництво • Харизматизм Рівайвелізм • Методизм • Євангелізм • Учні Христа • Церкви Христа |
Першими значними рівайвелістами були Джонатан Едвардс, Ч. Фінні, Д. Муді, Р. Торре.
Приклади
- Велике пробудження
- П'ятидесятники [1]
- Пієтизм
- Лестадіанство
Примітки
- Зародження п'ятидесятницького руху в США на рубежі XIX-XX вв[недоступне посилання з липня 2019]