Рівняння Бітті — Бріджмена

Рівняння Бітті — Бріджмена — рівняння стану реального газу, отримане Дж. Бітті (James A. Beattie) і О. Бріджменом (Oscar C. Bridgeman) і опубліковане[1][2] ними у 1927 році. Ними запропоновано емпіричне рівняння стану для опису поведінки реальних газів у широкому діапазоні температур (від –252 до +400 °C) і тисків (до 200 атм.).

Рівняння має вигляд:

${\displaystyle p=RT{\frac {(1-\epsilon )(V_{m}+B)}{V_{m}^{2}}}-{\frac {A}{V_{m}^{2}}}}$

де:

• p — тиск
• V_m — молярний об'єм (V_m = V/n, де V — об'єм, n — кількість речовини);
• R — універсальна газова стала;
• T — температура;
• A, B, ε — константи пов'язані з емпіричними константами A_o, B_o, a, b, c:
  • ${\displaystyle A=A_{0}\left(1-{\frac {a}{V_{m}}}\right)}$
  • ${\displaystyle B=B_{0}\left(1-{\frac {b}{V_{m}}}\right)}$
  • ${\displaystyle \epsilon ={\frac {c}{V_{m}T^{3}}}}$

Рівняння Бітті — Бріджмена містить п'ять сталих (крім R) і вважається одним з найкращих емпіричних рівнянь стану. До переваг рівняння Бітті-Бріджмена слід віднести наявність простої і зручної методики комбінування коефіцієнтів при розрахунку сумішей. Коефіцієнти до рівняння Бітті — Бріджмена за десятки років використання отримані для дуже багатьох газів, що розширює можливості його застосування.