Рід Сьо

Рі́д Сьо́ (яп. 尚氏, しょううじ, МФА: [ɕoː ud͡ʑi]) — рюкюський аристократичний рід, монарша династія Рюкюської держави.

Емблема роду Сьо.

Короткі відомості

Ім'я «Сьо» (尚) було надане рюкюським монархам китайськими імператорами в 1430 році. Початково воно мало характер титулу, який означав «управитель». З кінця 17 століття це ім'я перетворилося на спадкове прізвище. До 1691 року бокові лінії роду рюкюських монархів не мали права використовувати ієрогліф «Сьо»[1].

В історії Рюкю виділяють два монарші роди Сьо. Перші Сьо правили державою півстоліття, протягом 7 поколінь, від вана Сьо Сісьо (1406—1421) до вана Сьо Току (1461—1469). Після перевороту до влади прийшли Другі Сьо. Вони правили 4 століття, впродовж 19 поколінь, від вана Сьо Ена (1470—1476) до вана Сьо Тая (1848—1879). 1872 року останній ван цієї династії отримав від японського уряду титул «удільного вана Рюкю» (琉球藩王), а 1879 року, після анексії Рюкю Японією, став японським маркізом і був прирівняний до стану титулованої шляхти[1].

В усіх офіційних міжнародних документах рюкюські вани роду традиційно використовували Сьо як своє монарше прізвище. Проте в японських та китайських посланнях, адресованих до Рюкю, їх називали «ванами Середньогір'я» (中山王). Управителі Шімадзу, що захопили Рюкюську державу в 1609 році, деякий час іменували рюкюських монархів «провінційними головами»[1].

Примітки
  1. Рід Сьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела і література

Рід Сьо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.