Різдво-Богородична церква (Малі Будища)

Різдво-Богородична церква — дерев'яний храм селі у Малі Будища, Полтавської області. На території церковного подвір'я розташовані три могили священиків: Петра Фесенка-Навроцького, Івана Мельникова і невідомого.[1]

Різдво-Богородична церква
Різдво-Богородична церква, 1899 рік
49°58′59″ пн. ш. 34°35′43″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Полтавська обл., с. Малі Будища
Кінець будівництва кінець XVII ст.
Зруйновано 1930
Відбудовано 1785, 1892, 1942
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Різдво-Богородична церква (Малі Будища) (Україна)

Історія

Будівництво та перебудови

Дерев'яна церква в с. Малі Будищечки Опішнянської сотні була збудована наприкінці XVII століття. У 1785 року церква була розібрана і 1791 року на її місці на кошти парафіян був збудований новий дерев'яний храм. 1812 року прибудували дзвіницю. 1853 року до церкви було прибудовано нову дзвіницю.

Нова, третя Різдвяно-Богородицька церква споруджувалася протягом 1887–1892 років. Вона залишилась дерев'яною, проте була поставлена на мурований цоколь. Саме 1887 рік вважають роком заснування храму.

Церковні володіння

У 1865 році відкрито церковнопарафіяльну школу, що з перервами функціонувала до 1890-х років. На початку 1900-х років діяльність церковної школи було відновлено, але статус вона мала нижчий — школа грамоти. На початку 1910 року школа знову набула статус церковнопарафіяльної.

У 1902 році церква володіла 0,75 десятин садибної землі, 28 сажнями 1 аршин довжини та 17 сажнями ширини землі під помостом, 35 десятинами ружної ріллі, 6 десятинами лісу.

Храм мав церковну сторожку, будинок для квартири священника. Діяла бібліотека.

Ведення богослужінь

У 1902 році нараховувалось 1823 парафіян — 905 чоловічої та 918 жіночої статей. У 1912 році парафіян привілейованих станів — 1, козаків 876, селян 38.

Служба в храмі відбувалася до початку 1930-х років. Згодом більшовики скинули дзвін, хрест, викинули іконостас, а приміщення перетворили на зерносховище.

Повторно храм біло відкрито під час німецької окупації села 7 січня 1942 року. Відтоді функціонує й досі.

У 1943 році у підвалі церкви священик Іван Піщаленко переховував червоноармійців, які потрапили в оточення. Цей факт сприяв тому, що церква в подальшому не була закрита.

Сучасність

У новітній час громада Різдвяно-Богородицької церкви зареєстрована 21 січня 1993 року й підпорядковується Московському патріархату. Вигляд храму після третьої перебудови практично не змінився.

14 жовтня 2007 року відбулося святкування 120-річчя храму. Було придбано новий 84-кг дзвін, упорядковано могили священиків відремонтовано дорогу до церкви, випущено книгу про історію храму.[2][3]

Галерея

Примітки
  1. Міщанин В. // У Малих Будищах парафіяни повернули із забуття імена священиків, які працювали на духовній ниві у XIX столітті — Православіє в Україні (Перевірено 13 липня 2012)
  2. У день Покрови Пресвятої Богородиці своє стодвадцятиріччя відзначала невеличка церква, що у Малих Будищах Зіньківського району — ТРК Місто — 15 жовтня 2007 рік (Перевірено 13 липня 2012)
  3. Шулик Н. // Дорогою до храму — Зоря Полтавщини — 23 жовтня 2007 рік (Перевірено 13 липня 2012)

Джерела
  • Міщанини В. Д. // Храми душі нашої: Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Малих Будищах. — Полтава : РГПО, 2008 рік — С. 27.
  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009 — С. 371–373
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.