Рікардо Гомес

У дорослому футболі дебютував 1982 року виступами за команду клубу «Флуміненсе», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 50 матчах чемпіонату. Рікардо був частиною легендарної команди «Флуміненсе» 1980-х років, яка виграла чемпіонат Бразилії 1984 — титул, який залишається досі єдиним для «трикольорових». Крім того тричі поспіль з командою ставав чемпіоном штату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу португальської«Бенфіки», до складу якої приєднався 1988 року. Відіграв за лісабонський клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бенфіки», був основним гравцем захисту команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона Португалії, а також до фіналу Кубка європейських чемпіонів.

1991 року уклав контракт з французьким «Парі Сен-Жерменом», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Парі Сен-Жермен» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і ставав чемпіоном країни, а також володарем національного кубку (двічі) та кубку ліги.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Бенфіці», у складі якої вже виступав раніше. Вдруге Гомес прийшов до команди влітку 1995 року і захищав її кольори протягом одного сезону, вигравши з командою Кубок Португалії.

1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, а також домашнього розіграшу Кубка Америки 1989 року, здобувши того року титул континентального чемпіона. Наступного року Гомес потрапив у заявку збірної на чемпіонат світу 1990 року в Італії, де зіграв в усіх матчах. Гомес також був обраний як капітан на чемпіонат світу 1994 року, але в останній момент був виключений з заявки через травму.

Крім того Гомес став срібним призером Олімпійських ігор 1988 року в Сеулі.

Рікардо Гомес під час роботи з «Сан-Паулу». 2010 рік.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 45 матчів, забивши 4 голи.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1996 року, очоливши тренерський штаб клубу «Парі Сен-Жермен». З парижанами у сезоні 1994/95 Гомес виграв Кубок Франції та Кубок французької ліги, після чого повернувся на батьківщину, де тренував клуби «Віторія» (Салвадор), «Спорт Ресіфі», «Гуарані» (Кампінас), «Корітіба», «Жувентуде», «Флуміненсе» та «Фламенго».

У 2002—2004 роках Рікардо Гомес очолював Олімпійську збірну Бразилії, з якою дійшов до фіналу розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2003 року у США та Мексиці, куди Бразилія була запрошена як гість.

2005 року Гомес повернувся до Франції, де очолив «Бордо», з яким 2007 року вдруге у своїй тренерській кар'єрі здобув Кубок французької ліги, після чого ще два роки працював з «Монако».

2009 року став головним тренером «Сан-Паулу», після чого працював з «Васко да Гама», разом з яким став володарем Кубка Бразилії у 2011 році[1]. Під час матчу між «Васко да Гама» і «Фламенго», 28 серпня 2011 року Рікардо заробив геморагічний інсульт і змушений був припинити тренерську кар'єру[2].

22 липня 2015 року Рікардо Гомес повернувся до роботи після майже чотирирічної перерви і прийняв запрошення тренувати «Ботафогу»[3]. Вже за підсумками сезону 2015 року «Ботафогу» під його керівництвом виграло Серію Б і вийшло до елітного бразильського дивізіону.

• Рікардо Гомес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)