Ріхард Бінерт

Ріхард Бінерт народився в Празі в родині чиновників магістрату. Після закінчення юридичного факультету Празького університету він вступив на державну службу. Його предки були німецько походження і з часом асимілювалися в Чехії. З 1906 року він працював в поліції Праги. В січні 1918 року він став чиновником в Президії поліції Праги. Під час Першої світової війни Бінерт тісно співпрацював з чеським рухом опору, а після проголошення незалежності Чехословаччини в жовтні 1918 року був нагороджений призначенням на посаду директора поліції Праги. Пізніше, в 1930-х роках, він також став головою самоврядування провінції Богемія[5].

Після окупації Чехословаччини в 1939 році він був ненадовго заарештований німцями, але незабаром звільнений. У 1942 році, після того як прем'єр-міністр протекторату Алоїза Еліаша був заарештований, Бінерт був призначений міністром внутрішніх справ в новому уряді Ярослава Крейчі. У 1945 році Бінерт змінив Ярослава Крейчі на посаді голови уряду та став виконуючим обов'язки Президента Протекторату, де-факто замінивши важкохворого Еміля Гахи[6]. 5 травня 1945 року за погодженням із імперським статс-секретарем Протекторату Карлом Германом Франком намагався зробити заяву про розпуск Протекторату Богемії та Моравії та створити на його території союзну німцям Чехію. Однак в той же ранок вибухнуло повстання в Празі[7], а Бінерт був схоплений повстанцями в мерії Праги[8].

Після закінчення Другої світової війни Бінерта судили за зраду і співпрацю з нацистами, але був засуджений лише до трьох років позбавлення волі. Через хворобу був звільнений достроково у 1947 році і помер в Празі взимку 1949 року.