Ріхард Райманн

4 грудня 1911 року вступив в 43-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Меці (1913). Учасник Першої світової війни, командир взводу. 14 вересня 1914 року поранений, потім служив в запасному дивізіоні свого полку. Пройшов підготовку з обслуговування гармат, закріплених на автомобілях. У червні-серпні 1916 року — командир розрахунку зенітної гармати. У 1916-19 роках — співробітник артилерійської випробувальної комісії. В січні-березні 1919 року — доброволець в складі гвардійської стрілецької кавалерійської дивізії, брав участь в боях з комуністами в районі Берліна. У червні-вересні 1920 року — член Добровольчого корпусу Северина. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії, командував батареєю, був радником інспекції озброєнь і спорядження. З 1 червня 1929 року — командир батареї 1-го артилерійського полку, одночасно у вересні-листопаді 1929 року — інструктор зенітних курсів в Кенігсберзі, а в квітні-липні і в серпні-вересня 1930 року — 1-х курсів автомобільних гармат. 1 липня 1932 року переведений у відділ балістики і спорядження Управління озброєнь Імперського військового міністерства.

1 квітня 1935 року перейшов на службу в люфтваффе і призначений радником Імперського міністерства авіації, з 11 червня 1936 року — начальник групи. З 1 жовтня 1936 року — командир інструкторського дивізіону училища зенітної артилерії в Вістрові. 1 жовтня 1937 року очолив навчальний штаб того ж училища, а 1 лютого 1938 року — все училище. З 15 жовтня 1939 року — командир 8-го зенітного полку, з 3 червня 1940 року — вищий командир училищ зенітної артилерії. 20 грудня 1941 року призначений командиром 1-го зенітного корпусу, що діяв на Східному фронті. З 20 квітня 1942 року — командир 18-ї зенітної дивізії, з 10 березня 1943 року — інспектор зенітної артилерії «Схід». 1 жовтня 1943 року очолив 1-й зенітний корпус і командував ним до кінця війни. Брав участь в боях в Криму, потім відійшов до Польщі, а потім до Чехословаччини. 14 травня 1945 року заарештований органами СМЕРШ в Празі. Утримувався в різних таборах. 8 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Білоруського округу засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

• Фанен-юнкер (27 січня 1912)
• Фенріх (18 серпня 1912)
• Оберлейтенант (16 червня 1913)
• Гауптман (1 лютого 1927)
• Майор (1 жовтня 1934)
• Оберстлейтенант (20 квітня 1937)
• Оберст (1 квітня 1939)
• Генерал-майор (20 квітня 1941)
• Генерал-лейтенант (15 березня 1943)
• Генерал зенітних військ (2 серпня 1944)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Рятувальна медаль
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (1 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (1 квітня 1943)

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 1991.