Ріхард Фогт

Після повернення до цивільного життя у 1918 працював в компанії Цепелін (нім. Luftschiffbau Zeppelin) у місті Фридрихсхафен, де зустрів Клода Дорньє (нім. Claude Honoré Desiré Dornier; 1884—1969), котрий запропонував йому стати авіаконструктором. Із 1919 навчався на дворічних курсах у Вищій технічній школі Штутгарта, у 1922 отримав диплом інженера[5] та працював помічником професора Олександра Баумана (нім. Alexander Baumann; 1875—1928) при кафедрі авіаційних та автомобільних систем. У 1923 отримав свій перший патент та захистив докторський ступінь. За дорученням Дорньє нетривалий час працював в Італії на фірмі CMASA, що виробляла літаючий човен Gs.II.

Біплан-розвідник KDA-2

Із 1923 по 1933[6] Ріхард Фогт працює в японському місті Кобе, в компанії Kawasaki Heavy Industries на виробництві літаків за ліцензією Dornier-Werke GmbH. Як головний конструктор розробив кілька моделей, включаючи KDA-5 (Type 92), свій перший літак в Японії[7], одномісний біплан-розвідник KDA-2 (Type 88), одномісний винищувач KDA-3[8]. У розробці деяких літаків, приміром біплана-винищувача KDA-5 (Type 92)[Вин. 1] та біплана-розвідника KDA-6, йому асистував майбутній головний конструктор фірми Такео Дої (яп. 土井 武夫), котрий, після повернення у 1934 Фогта до Німеччини, став ключовою фігурою в конструкторському бюро Kawasaki[9].

BV 141 з асиметричною будовою планера. Незважаючи на невелику кількість, одна з найвідоміших машин Фогта

Наприкінці 1933 Ріхард Фогт отримав запрошення від компанії «Блом унд Фосс» (нім. Blohm & Voss) очолити її авіаційний відділ. Після повернення на початку 1934 з Японії[4], змінив на посту головного конструктора «Hamburger Flugzeugbau» Райнгольда Мевеса (нім. Reinhold Mewes) — майбутнього розробника багатоцільового літака Fi 156 Storch компанії Fieseler.

Першим літаком на нових теренах став одномісний навчально-тренувальний Ha 136[10]. Далі під його керівництвом або за вагомим внеском з'явилися: океанський гідролітак-розвідник BV 138; поштовий, в подальшому транспортник та розвідник, океанський гідролітак Ha 139, з крилом типу перевернутої чайки та трубчастими лонжеронами, що слугували паливними баками; розвідник BV 141, з асиметричною будовою планера; BV 142 — сухопутна версія Ha 139; важкий та надважкий гідролітаки BV 222 та BV 238, а також літаки з інших численних проектів, зокрема висотний перехоплювач BV 155, реактивні винищувачі і бомбардувальники.

У 1942 Фогт запропонував проект 202, літака з суцільноповоротним (косим) крилом, проте розвиток ця концепція в той час не отримала[Вин. 2].

Пропозиція Фогта по створенню планера-винищувач була прийнята у 1943, а до весни 1944 Blohm und Voss BV 40 був готовий до випробувань. Однією з основних переваг планера було б те, що його передбачалося виробляти без застосування дефіцитних матеріалів (наприклад, алюмінію). За задумом конструктора планер міг практично непомітно (через вельми малі розміри) для стрільців бомбардувальників наблизитися на дистанцію ефективного вогню 30-мм гармат.

Перші льотні випробування прототипу BV 40 V1 відбулися наприкінці травня 1944. До середини липня 1944 основна програма випробувань була завершена: на висоті 2000 метрів була досягнута швидкість 470 км/г, а розрахункова швидкість в піке передбачалася близько 900 км/г.

Конструкція була гранично проста: кабіна з бронелистів, найпотужніший, лобовий, мав товщину 20 мм, ноги пілота захищав 8 мм бронелист. Центральна секція фюзеляжу виконувалася з клепаного металу, до якої дерев'яна хвостова секція кріпилася болтами. Крила з дерев'яним каркасом обшитим фанерою, броньоване 120 мм лобове скло. Пілот в BV 40 не сидів, а лежав на животі, впираючись підборіддям у спеціальну стійку. Планер-перехоплювач піднімався б на висоту звичайним винищувачем. Для зльоту як шасі використовувався двоколісний візок, що скидався після зльоту, а для посадки — лижа, що забирається. Програму згорнули на початку осені 1944[12].

Наприкінці Другої світової війни був узятий під варту і допитаний британськими спецслужбами, проте відмовився від пропозиції британського уряду щодо роботи, але прийняв її від США. Подібно багатьом іншим німецьким конструкторам і вченим, що після війни покинули Німеччину, Фогта в межах Операції «Скріпка», було направлено до Сполучених Штатів. Там, із 1947 по 1954, він працював цивільним службовцем у дослідній лабораторії ВПС США в Дейтоні[13].

У 1955 відхилив пропозицію від Вальтера Блома (нім. Friedrich Walther Blohm; 1887—1963) про повернення до роботи у «Blohm & Voss». Згодом, також, було відхилено запрошення від Штутгартського університету очолити відділ аеронавтики.

По 1960, поки компанія не вирішила припинити цей напрямок бізнесу, працював провідним інженером в американській багатогалузевій корпорації Curtiss-Wright. Із серпня 1960 до серпня 1966 працює в команді Джорджа С. Шерера (англ. George Schairer), що був головним аеродинаміком компанії Боїнг. Тут Фогт бере участь в розробці систем вертикального зльоту та суден на підводних крилах[Вин. 3]; досліджує вплив довжини й форми крил на дальність та тривалість польоту[Вин. 4].

У 70-х роках винахід Фогта був втілений на дослідному літаку з косим крилом NASA AD-1

Фогт працював над секретним проектом бомбардувальників з ядерними енергетичними установками. Проект було скасовано у зв'язку з нерозв'язними труднощами із застосування бортових реакторів[14].

• Kawasaki KDA-2 (Type 88) — біплан-розвідник (1927, 710 побудовано)
• Kawasaki KDA-3 — одномісний винищувач (1928, 3 побудовано)
• Kawasaki KDA-5 Тип 92 — біплан-винищувач (1930, 385 побудовано)

Blohm & Voss BV 238 на якірній стоянці

Перелік не повний

• Blohm & Voss Bv 40 — планер-винищувач
• Blohm & Voss Bv 136 — навчально-тренувальний
• Blohm & Voss Bv 137 — пікіруючий бомбардувальник
• Blohm & Voss BV 138 — літаючий човен, дальній розвідник
• Blohm & Voss Ha 139 — поплавковий дальній поштовий літак, потім дальній морський розвідник
• Blohm & Voss Ha 140 — поплавковий бомбардувальник-торпедоносець
• Blohm & Voss BV 141 — тактичний розвідник
• Blohm & Voss BV 142 — дальній морський розвідник, версія для сухопутного базування Ha 139
• Blohm & Voss BV 155 — висотний винищувач
• Blohm & Voss BV 222 — важкий транспортний літаючий човен
• Blohm & Voss BV 238 — важкий багатоцільовий літаючий човен
• Blohm & Voss BV 246 — керована авіаційна бомба класу «повітря-земля»

• Richard Vogt. Weltumspannende Memoiren eines Flugzeugkonstrukteurs. — Petershausen, Німеччина : aero, 1980. — Vol. Німецька. — P. 224. — (Біографії) — ISBN 978-3934596146.
• Історія аеродинаміки і конструкції літака
• Die Ära der Flugboote. Газета Abendblatt (укр. Вечірній вісник), Гамбург, 25 лютого 2003
• «Das Dritte Reich»
• «Альтарнативна історія»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Військова авіація»