Blohm & Voss BV 238

Ріхард Фогт — розробник літака

Літак створено головним інженером відділу повітряних суден «Blohm & Voss» конструктором Ріхардом Фогтом (нім. Richard Vogt, 1894—1979).

Восени 1941 «Blohm & Voss» отримало від Рейхсміністерства авіації Третього Рейху замовлення на виготовлення трьох літаків А-серії з двигунами Daimler-Benz DB 603 та один літак Б-серії з двигунами BMW 801[2]. Спершу планувалося встановити чотири двигуни фірми «Юнкерс» Jumo 223 загальною потужністю 10 000 к. с., але у червні 1941 з'ясувалося, що ці двигуни взагалі вироблятися не будуть. Конструктори вимушені були переробити проєкт під застосування шістьох двигунів, в результаті чого, розміри літака було збільшено. Довжина, за проєктом, збільшилися до 45,50 м, розмах крил став 57,80 м, а площа крила — 336 м². Пізніше, після внесення змін в розміщенні місць бортових стрільців, довжина літака змінилася та стала 43,36 м, а розмах крил — 60,17 м.

Будівництво розпочато у 1942, закінчено у січні 1944. Вперше літак піднявся у повітря 11 березня 1944. Випробував машину головний льотчик-випробувач Гельмут Вааса Родіг (нім. Helmut Wasa Rodig). BV 238 був найважчим літаком піднятим у повітря під час Другої світової війни. Будівництво двох інших, дещо модифікованих екземплярів з розмахом крил 60,17 м під індексами V2 і V3, так і не змогли завершити, збудувавши, відповідно на 80 та 60 відсотків[3].

Літак (бортовий № RO+EZ)[1] базувався та обслуговувався на добре замаскованій стоянці на озері Шальзеє (нім. Schaalsee), на схід від Гамбурга. Є відомості[4] про приналежність BV 238 до ескадри Люфтваффе Kampfgeschwader 200 (KG 200), що проводила спеціальні операції: розвідувально-диверсійні рейди на великі відстані, випробування нових та трофейних апаратів.

6 квітня 1945 летючий човен зазнав раптового нападу шістьох винищувачів-бомбардувальників P-51 Mustang з 361 винищувальної авіагрупи (англ. 361st Fighter Group) ВПС США та після отриманих ушкоджень затонув[4]. Пілоти американських винищувачів довгий час помилково вважали, що знищили інший німецький важкий летючий човен — Blohm & Voss BV 222 Wiking.

Корпус судна мав дві палуби (рівня), не рахуючи допоміжний простір під нижньою палубою. В носовій частині знаходилися розпашні дверцята люка, що відкривав доступ безпосередньо до нижньої палуби. В крилах були зроблені лази для доступу до двигунів під час польоту. Конструкція фюзеляжу, центроплану, консолей та крил суцільнометалева з обшивкою з корозійностійкого сплаву. Система управління була частково ручна, частково на сервоприводах.

DB 603E. Праворуч (вид на фото) турбокомпресор, колінчастий вал зверху

Силовою установкою для BV 238 слугували шість поршневих двигунів Daimler-Benz DB 603G[6] зі збільшеним ступенем стиснення і високошвидкісним нагнітачем. Тиск в циліндрах був різним через розташування на лівій стороні двигуна турбокомпресора. Двигуни серії 603 розроблено німецькою компанією Daimler-Benz під час Другої світової війни. Виробництво розпочалося в травні 1942. DB 603 призначався для використання в літаках дальнього радіуса дії. Попередньою моделлю був DB 601, який в свою чергу, був модернізацією двигуна DB 600. Daimler-Benz DB 603 було встановлено на декількох інших німецьких літаках, у тому числі Do 217 Н&М, Do 335, He 219, Me 410 і Та 152c.

Технічні характеристики двигуна

• Тип двигуна — поршневий
• Кількість циліндрів — 12
• Конфігурація Λ-подібна, 60°, перевернутий, тобто колінчастий вал знаходився зверху
• Система прямого вприскування палива
• Охолодження — рідинне
• Потужність злітна (максимальна) — 1900 к. с. (1397 кВт) при 2700 об/хв. на рівні моря
• Потужність робоча — 1560 к. с. (1147 кВт) при 2500 об/хв. на рівні моря
• Чотири клапана (два впускних і два випускних клапана на циліндр)

На час експлуатації BV 238 озброєння було відсутнє, але планувалося встановити дві 20 мм гармати MG 151 з боєкомплектом 2800 пострілів та вісім 13 мм кулеметів MG 131. Також розглядався варіант використання як бомбардувальника з 9000 кг бомбового навантаження, з можливістю розміщення під крилами авіаційних бомб, або торпед.

• Морська авіація