Сабалдир Григорій Олексійович
Григо́рій Олексі́йович Сабалди́р (29 вересня (10 жовтня) 1883, Покровська Багачка — 3 квітня 1957, Київ) — український мовознавець-нормативіст і лексикограф. Кандидат філологічних наук (з 1956 року).
| Григорій Олексійович Сабалдир | |
|---|---|
| Народився |
29 вересня (10 жовтня) 1883 Покровська Багачка |
| Помер |
3 квітня 1957 (73 роки) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія, СРСР |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Київський інститут народної освіти |
| Ступінь | кандидат філологічних наук |
Біографія
Народився 29 вересня (10 жовтня) 1883 року в селі Покровській Багачці (нині Хорольського району Полтавської області). 1913 року закінчив Глухівський учительський інститут. 1922 року закінчив Київський інститут народної освіти.
У 1925–1931 роках був викладачем, доцентом, згодом професором Київського педагогічного інституту. Від 1927 року — науковий співробітник Інституту наукової мови ВУАН. Від 1931 року — старший науковий співробітник Інституту мовознавства ВУАН.
1935 року незаконно репресований. 1938 року звільнений з табору без права жити в Україні. У 1938–1940 роках учителював у місті Дубовці нинішньої Волгоградської області Росії, далі (до 1956 року) працював старшим викладачем Вольського учительського інституту Саратовської області.
До Києва повернувся 1956 року. Помер 3 квітня 1957 року. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 29, ряд 2, місце 72).
Наукова діяльність
Склав (у співавторстві з Миколою Грунським) «Правила українського правопису» (практичний порадник). «Словник найнеобхідніших в діловодстві слів та виразів» (1925), повторені в збірному «Правописному російсько-українському словнику ділової мови (конторської та рахівничої)» (1926), як і граматику («Українська мова», 1926); окремо видав «Практичний російсько-український словник» близько 30 000 слів (1926), а в співавторстві з О. Коломацькою «Правописний словник та правила правопису й розділових знаків» близько 25 000 слів (1930).
1934 року в «Мовознавстві» з'явилися за його підписом цькувальні рецензії на «Історію форм української мови» М. Грунського й П. Ковальова та на «Нариси з української синтакси» С. Смеречинського.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Регушевський Є. С. Сабалдир Григорій Олексійович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.. — С. 528.
- Сабалдир Григорій Олександрович // Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 234—235.
- Сабалдир Григорій Олексійович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930–2005: Матеріали до історії / В. Г. Скляренко (відп. ред.). — К.: Довіра, 2005. — С. 387.