Сабрі Лямуші

Сабрі́ Лямуші́ (фр. Sabri Lamouchi, нар. 9 листопада 1971, Ліон) — колишній французький футболіст туніського походження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Сабрі Лямуші
Особисті дані
Народження 9 листопада 1971(1971-11-09) (50 років)
  Ліон, Франція
Зріст 175 см
Громадянство  Франція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1990–1994 «Олімпік» (Алес) 106 (26)
1994–1998 «Осер» 129 (19)
1998–2000 «Монако» 56 (4)
2000–2003 «Парма» 90 (7)
2003–2005 «Інтернаціонале» 16 (0)
2004–2005   «Дженоа» 20 (1)
2005–2006 «Марсель» 36 (5)
2006–2007 «Аль-Райян» 7 (6)
2007–2008 «Умм-Салаль» 10 (1)
2009 «Аль-Харітіят»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1996–2001 Франція 12 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2012–2014 Кот-д'Івуар
2014–2017 «Аль-Джаїш»
2017–2018 «Ренн»
2019–2020 «Ноттінгем Форест»
2020–2021 «Ад-Духаїль»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Осер» та «Монако», з якими ставав чемпіоном Франції, а також національну збірну Франції.

Клубна кар'єра

Сабрі Лямуші почав займатись футболом у віці 6-ти років у клубі «Ліон-Дюшер», де провів 4 роки, по закінченні яких перейшов до клубу «Каскол-Уїнс». Через 8 років Лямуші перейшов до молодіжного складу команди «Олімпік» Алес, де через рік дебютував у першій команді клубу в матчі кубка Франції проти його колишнього клубу «Ліон-Дюшера», в якому забив красивий гол.

1994 року Гі Ру, головний тренер «Осера», запропонував Лямуші перейти в його команду. Лямуші погодився і швидко став гравцем основи «Осера», а в 1996 році оформив, разом з клубом, переможний «дубль», вигравши чемпіонат та кубок Франції.

Влітку 1998 року перейшов у «Монако», де провів наступні два сезони, причому у другому з яких виграв свій другий чемпіонський титул.

Влітку 2000 року Лямуші перейшов в італійську «Парму» і виступав там протягом трьох сезонів, у другому з яких виграв кубок Італії. Виступи за «Парму» призвели до інтересу з боку гранда серії А клубу «Інтернаціонале», але після переходу 32-х річний футболіст не зміг закріпитися в команді і часто опинявся на лаві запасних. Через це після сезону в «Інтері», Лямуші був відданий в оренду в клуб Серії В «Дженоа», де одразу став лідером, хоча і пропустив кілька матчів через травму.

Влітку 2005 року Лямуші повернувся на батьківщину, перейшовши в «Марсель», в якому став гравцем основи та навіть дійшов до фіналу кубка Франції, де команда Лямуші програла 1:2 «Парі Сен-Жермену». 18 вересня 2006 року Лямуші попросив клуб розірвати з ним контракт, з причин особистого характеру, які Лямуші відмовився назвати, сказавши лише, що вони стосуються лише його самого[1].

Через кілька днів після уходу з «Марселя», Лямуші підписав контракт з катарським клубом «Аль-Райян». Забив гол у першому ж матчі за цей клуб. 2007 року Лямуші перейшов в іншу катарську команду «Умм-Салаль», в якій провів 2 сезони.

У січні 2009 Лямуші перейшов в клуб «Аль-Харітіят», підписавши контракт до кінця сезону, по закінченні якого завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

На початку 1996 року Лямуші надійшло запрошення від збірної Тунісу, але під час матчів національної туніської збірної Лямуші завжди залишався на лаві запасних. Це призвело до того, що гравець прийняв рішення виступати за французьку збірну і 27 березня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції в товариські грі проти збірної Бельгії (2:0).

Влітку того ж року потрапив у заявку збірної на чемпіонат Європи 1996 року в Англії, де зіграв в одному матчі — півфіналі проти збірної Чехії, який французи програли в серії пенальті і вилетіли з турніру. Всього того року Сабрі зіграв в 9 матчах збірної і забив 1 гол.

Після року без збірної, 1998 року Лямуші знову провів за «ле бле» два матчі і був у розширеному списку кандидатів на поїздку на домашній для Франції чемпіонат світу, але в остаточну заявку не потрапив. Після цього ще два роки гравець не викликався до складу збірної і 2001 року провів свій єдиний і останній матч у футболці національної збірної.

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 12 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, очоливши 28 травня 2012 року тренерський штаб збірної Кот-д'Івуару. Зі збірною домігся виходу в 1/4 фіналу Кубка африканських націй 2013 року у ПАР і попадання в основний турнір ЧС-2014[2].

Після мундіалю 2014 року, на якому івуарійці не змогли подолати груповий етап, Лямуші пішов у відставку і повернувся до добре йому відомого за ігровою кар'єрою Катару, де очолив тренерський штаб місцевого «Аль-Джаїша». Тренував його команду до 2017 року, в якому клуб припинив існування, об'єднавшись з «Лехвією» і утворивши «Аль-Духаїль».

Того ж 2017 року Лямуші прийняв пропозицію очолити команду «Ренна», який під його керівництвом в сезоні 2017/18 фінішував п'ятим у чемпіонаті, кваліфікувавшись до Ліги Європи. Проте вже 3 грудня 2018 року тренер був змушений залишити команду після низки незадовільних результатів.

28 червня 2019 року був призначений головним тренером англійського друголігового «Ноттінгем Форест». Команда під його керівництвом видала дуже потужний старт сезону, і у вересні 2019 Лямуші визнавався тренером місяця в Чемпіоншипі. «Форест» практично протягом усього сезону 2019/20 перебував у зоні плей-оф за вихід до Прем'єр-ліги, однак, програвши в останньому турі «Сток Сіті», опустився на сьому місце, нижче зони плей-оф. Попри це результат, показаний ноттінгемцями під керівництвом французького спеціаліста став найкращим з 2011 року, а сам Лямуші став першим тренером за дев'ять років, що провів повний сезон на чолі команди з Ноттінгема. Утім вже після початку наступного сезону 2020/21, який команда розпочала з п'яти поразок поспіль, тренера 6 жовтня 2020 року було звільнено.

Тренер не залишився надовго без работи і вже за тиждень був представлений як очільник тренерського штабу катарського клубу «Ад-Духаїль». Пропрацював із цією командою до серпня 2021.

Тренерська статистика
Команда Країна З По Статистика
І В Н П % П
Збірна Кот-д'Івуару 28 травня 2012 25 червня 2014 28 14 7 7 50,00
«Аль-Джаїш» 27 грудня 2014 1 липня 2017 92 50 16 26 54,35
«Ренн» 8 листопада 2017 3 грудня 2018 50 19 13 18 38,00
«Ноттінгем Форест» 28 червня 2019 6 жовтня 2020 55 20 16 19 36,36
«Ад-Духаїль» 14 жовтня 2020 9 серпня 2021 32 18 5 9 56,25
Разом


255 122 55 78 47,84

Титули і досягнення

«Осер»: 1995-96
«Баварія»: 1999-00
«Осер»: 1995-96
«Парма»: 2001-02

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.