Савань

Са́вань[1][2] або самайн (ірл. Samhain, вимова [ˈsˠauwənʲ][3]) — кельтське свято завершення сільськогосподарських робіт — повернення стад тварин з літніх пасовиськ та завершення збирання урожаю. Вважався завершенням річного циклу і початком нового. Тривало свято сім діб — три до початку Саваня, три після Саваня та сам день Саваня. Після прийняття кельтами християнства день Саваня збігся з Днем Всіх Святих, але сама традиція святкування була частково втрачена, частково трансформована.

У частини кельтів, предків сучасних ірландців, шотландців та менців, слово samhain означало також третій місяць осені. У шотландській мові (деякі риси якої дуже схожі на північні діалекти ірландської мови) Samhain або an t-Samhain (з означеним артиклем) — назва місяця, аналогічного листопаду. У сучасній ірландській мові Mí na Samhna (мі на савна) — листопад, місяць савня.

Історія

У давніх кельтів, безпосередніми нащадками яких є сучасні ірландці, шотландці, валійці (кімври) та бретонці, рік ділився на дві частини — темну (з листопада по березень включно) та світлу (з квітня по жовтень включно). Зміна частин року так само як і зміна місяців року відбувалась в ніч нового місяця (сонячно-місячний календар). З настанням темної частини року святкувався Новий рік. У давніх кельтів місяць листопад називався Самоніос. За латинськими джерелами у давніх кельтів свято називалося «Три ночі Самоніоса» («Trinux Samonii»). Настання світлої частини року теж відзначалася святом — ночами Гіамоніуса.

Після прийняття християнства кельтськими народами свято довгий час продовжували шанувати. Так в Ірландії, в столиці королівства Ірландія — в Тарі свято продовжували відзначати і після прийняття християнства з дотриманням всіх традицій та звичаїв, з великим зібранням народу, урочисто аж до ХІІ століття до завоювання Ірландії англо-саксами.

Відмічають, що в кельтів Британії свято зі смертю і надприродним (помирав рік і народжувався новий), але в той же час немає ніяких доказів, що в язицькі часи свято мало ще якесь значення крім сезонного та сільськогосподарського. Після прийняття християнства в багатьох колишніх кельтських країнах свято поступово почало сприйматися як темне, поганське, містичне. Пізніше в цей день почали відмічати День Всіх Святих, що перетворився в деяких країнах в сучасний Хелловін.

Звичай та ритуал

Свято відмічалось одночасно як День поповнення стад худоби, День урожаю, Новий рік, День вшанування предків. День сприймався як містичний і з певним страхом — вважалося, що не всім судилося перейти зі старого року в новий, вважалося, що в цей день помирають люди, які порушили свої гейси (геші) — індивідуальні заборони, табу, іноді досить дивні і нелогічні, що накладалися друїдами (наприклад, не полювати на птахів чи не носити яскравий одяг і т. д.) Апогей свята був приблизно у ніч з 31 жовтня на 1 листопада (але завжди у ніч нового місяця). Вважалося, що після цього вже не можна збирати урожай. Традиційно під час свята громада ділила урожай, визначала, яка худоба лишиться до весни, а яка піде на їжу зимою. Напередодні і під час свята різали худобу, засолювали м'ясо на зиму, робили запаси на зиму.

Під час святкування палили вогнища, приносили в жертву тварин, друїди кидали в вогонь кістки тварин, а потім по малюнку і тріщинам які виникали на кістках віщували майбутнє. Через вогонь стрибали люди, або проходили між двома вогнями. Це вважалося очищенням вогнем. Між вогнями проводили скотину.

За легендою, в ніч свята стиралася межа між світами мертвих і живих та душі забирали з собою людей, які порушували закони праведного життя (гейси). Щоб обдурити нечисту силу, люди вбиралися в шкури тварин, а входи до будинку захищали оберегами. За переказами, це були ліхтарі вирізані з овочів, як зараз гарбуз на Хелловін.[4]

У Камбрії до цього часу до Саваня печуть хліб у формі рогів, щоб привітати зиму чи то бога зими. Римляни асоціювали кельтське свято Саваня зі своїм святом Лемуріями — святом вшанування мертвих, хоча римляни святкували Лемурії 13 травня.

Савань в Україні

У наш час в Україні Савань святкують шанувальники кельтської культури та представники «кельтської» субкультури. У Києві, Львові, Одесі, Луганську, Дніпрі у цей день проводяться фестивалі кельтської культури, виступають музичні колективи кельтської етномузики. Загалом це свято нагадує більше День святого Патрика, аніж справжній Савань чи День Всіх Святих.

Див. також

Примітки
  1. Катерина Кірсанова (01.11.2007). ХЕЛЛОУИН: САТАНИНСКИЙ БАЛАГАН ИЛИ ДРЕВНЯЯ ТРАДИЦИЯ [Хелловін: сатанинський балаган або стародавня традиція]. ХайВей (рос.).
  2. Светлана Евсюкова (30.10.2015). Хэллоуин и Самайн: история и суть праздника [Хелловін і Самайн: історія і суть свята] (рос.). Мир Фантастики. Легенды, Прошлое.
  3. Samhain (Irish) in WordSense.eu Online Dictionary
  4. Rbc.ua. Хеллоуїн – історія Дня всіх святих. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 березня 2018.

Джерела
  1. Кельтская мифология: Энциклопедия. — М.: Эксмо, 2002.
  2. Кельтські міфи. — М.: Эксмо, 2009.
  3. Бондаренко Г. В. Повседневная жизнь древних кельтов. — М.: Молодая гвардия, 2007. — С. 47. — 400 с.
  4. Легенди і міфи середньовічної Ірландії. — М., 1991.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.