Савельєв Максиміліан Олександрович

Народився в родині землевласника, земського діяча, члена Державної думи перших трьох скликань, кадета Олександра Олександровича Савельєва. Походив із дворян Нижньогородської губернії. Закінчив гімназію в Нижньому Новгороді.

З 1902 по 1903 рік навчався в Московському університеті, закінчив три семестри, відрахований з університету через революційну діяльність.

Член РСДРП з 1903 року. Партійні псевдоніми Вєтров, Микита, Валер'ян, Петров.

Восени 1903 року заарештований. Після звільнення, з 1904 року працював у Нижньому Новгороді та Тулі, де був заарештований. У 1905 році проводив революційну діяльність у Санкт-Петербурзі. Учасник грудневого повстання 1905 року в Москві. У 1906 році переїхав до Катеринослава, де був заарештований. Після звільнення, з 1906 по 1907 рік — на підпільній роботі в Москві та Царицині.

З 1907 по 1910 рік перебував у Німеччині, член Німецької соціал-демократичної партії. У 1909 році пройшов курс економіки в Мюнхенському університеті. У 1911 році закінчив Лейпцигський університет, доктор філософії, дисертація «Залізоробна промисловість Півдня Росії».

Повернувся до Російської імперії. У 1911—1913 роках — редактор більшовицького журналу «Просвещение» і член редакції газети «Рабочий путь» («Правда»). Був двічі заарештований і засланий до Воронежа.

З 1913 року — на підпільній партійній роботі у Воронежі, Харкові, Саратові, Нижньому Новгороді, Москві, Києві. Декілька разів був заарештований, перебував 11 місяців у Таганській в'язниці Москви.

З березня 1917 року — агент ЦК РСДРП)б) у Києві, член Київського комітету РСДРП(б), секретар Київської ради робітничих депутатів.

З вересня 1917 року — завідувач редакції газети «Рабочий путь». У 1918 році — член редакції газети «Экономическая жизнь». Належав до групи «Лівих комуністів».

З вересня 1918 року — член Нарвського районного комітету РСДРП(б) міста Петрограда.

У 1919 році — редактор газети ЦК КП(б)У «Коммунист» у Києві.

У 1920 році — секретар Туркестанського крайового комітету РКП(б).

У 1921—1922 роках — член президії та завідувач редакційно-видавничого відділу Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР, редактор журналу «Народное хозяйство».

У 1921 — серпні 1928 року — заступник завідувача відділу історії партії (Комісії для збирання та вивчення матеріалів з історії Жовтневої революції та історії Російської комуністичної партії) (істпарту) при ЦК РКП(б) (ВКП(б)).

У 1921—1931 роках — редактор журналу «Пролетарская революция» та заступник завідувача при ЦК ВКП(б).

У 1922—1928 роках — редактор «Торгово-промышленной газеты».

У 1926—1927 роках — голова Промислового видавництва.

У серпні 1928 — 1930 року — директор Інституту В. І. Леніна при ЦК ВКП(б), член редакційної колегії газети «Правда».

З 21 липня 1929 року по 25 липня 1930 року — головний редактор газети «Известия ЦИК».

У 1930 році — редактор газети «Правда».

У 1931—1932 роках — заступник голови, в 1932—1936 роках — голова президії Комуністичної академії при ЦВК СРСР.

У 1936 — 15 травня 1939 року — заступник директора Інституту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б).

У 1936—1938 роках — директор Інституту економіки Академії наук СРСР.

Помер 15 травня 1939 року в Москві. Похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря Москви.

Теорію марксизму-ленінізму викладав у статтях: «Посилення боротьби за більшовицьку теорію» (1931), «Історичне значення вчення К. Маркса» (1933), «II з'їзд і боротьба Леніна за революційну теорію» (1933), «Ленін в боротьбі за революційну теорію» (1934), монографії «Маркс про пролетарську революцію, збройне повстання, диктатуру пролетаріату» (1933), лекції «Марксизм-ленінізм» (1933), доповіді «Вчення Леніна про партію» (1933), розділу збірника «10 років боротьби за ленінську теорію»—" Ленінізм і революційна боротьба міжнародного пролетаріату" (1934).

Історія партії і революції відображена в численних статтях і доповідях: «Період підготовки і проведення Жовтневої революції» (1926), «Шістнадцята конференція ВКП(б)» (1929), «Ленін та 9 січня» (1931), «Історичне коріння більшовизму (до 30-річчя II з'їзду партії)» (1933), «Виникнення більшовизму і II з'їзд партії (як виникла і утворилася партія більшовиків)» (1933), «Боротьба партії більшовиків за жовтень» (1933), «Перший з'їзд РСДРП. Мінськ 13—15 (1—3 березня) 1898 р.» (1936), «Боротьба навколо „Квітневих тез“ в Києві в 1917 р» (1937).

Роль Леніна в економічній політиці держави висвітлена в працях: «Ленін і продподаток» (1921), «Перші висловлювання Леніна про НЕП» (1921), «Ленін і НЕП» (1930), «Ленін про господарський план електрифікації» (1931).

Розвиток радянської науки, виховання нових кадрів радянських вчених описані в статтях: «Сімнадцята партконференція і основні науково-дослідні завдання, які стоять перед Комакадемією в 1932 році» (1932), «Комуністична академія і її боротьба на теоретичному фронті» [1934], «Радянська наука і пролетаріат» (1935), виступ на XVII з'їзді ВКП(б) «Завдання науково-дослідницької роботи на теоретичному фронті на даному етапі» (1934).

Багато робіт присвячено економічному становищу СРСР, історії народного господарства: «Нова економічна політика і наші товарні біржі» (1921), «Запити села і наша промисловість» (1921), «Велика промисловість в РРФСР» (1922), «Світове господарство і міжнародне становище СРСР» (1924), «Соціалістична раціоналізація» (1926), «Споживча кооперація напередодні Жовтневої революції» (1928), «Міжнародне значення п'ятирічки»(1931), «Диктатура пролетаріату і будівництво соціалістичної економіки» (1934).

• Савельев Максимилиан Александрович (рос.)
• Савельев Максимилиан Александрович (рос.)