Савинці (смт)

Селище міського типу Савинці розташоване на лівому березі Сіверського Дінця при впадінні в неї річки Савинка, поруч сосновий ліс. Розташоване за 20 кілометрів (на схід) від Балаклії. На захід від селища розташований ландшафтний заказник «Савинська Лісова Дача».

Населені пункти: Савинці, Довгалівка, Раківка і Морозівка впритул примикають один до одного.

Через селище проходить залізниця, станція Савинці, яка зв'язує Донбас з Харковом та іншими центрами країни.

Цікава історія виникнення і забудови селища, поява якого зв'язана з часами заселення Слобідської України, коли для охорони південних кордонів Російської держави від кримських татар створювалася військово-сторожова служба.

Але ще до селища тут існувала сторожка, де за старшого був козак Сава Рак. У разі появи татар люди розпалювали багаття, яке було видно сусіднім постам, і ті повідомляли далі: «Козаки Сави знак небезпеки подають». Отож частину Савинців, яка лежить у долині Сіверського Дінця, називають Раківкою, в пам'ять козака Сави Рака.

У 1671 році на постійне поселення тут стало сто сімей «черкас» на чолі з сотником Гаврилом Могилкою. Вони збудували слободу і назвали, мабуть, теж на честь Сави — Савинською.

1679 року село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.

Якими були Савинці в перші роки заснування? Князь Мажуров у 1682 році записав: «…не доїжджаючи Савинського города за версту, на Савинському броді збудований острожок (17 сажень навколо), і в тому острожку зведені сторожеві башти (8 сажен навколо), і біля того броду поставлені надовби… На Савинському городищі на броді поправлені старі надовби 160 сажен, та валом обвалені, та загорода 70 сажен. В 1672 році в Савинцях збудовано перший храм.»

Довгий час Савинці були сотенним містечком Харківського, а згодом — Ізюмського полку. На початку XIX століття тут було створено військове поселення, а після його скасування жителів перевели до розряду державних селян, кріпаками вони не були. Але більшість населення жила у великих злиднях і йшла у найми до поміщиків та заможних селян або на заробітки в Таврію та на Кубань.

Братська могила. Поховано 178 воїнів

В архітектурі селища виділяються три двоповерхові будинки ІІ пол. XIX століття. Один з них, по вулиці Леніна, 65, був зведений як пересильна тюрма. Тут в'язні, що йшли етапом з Ізюма на Харків, робили перепочинок. Сидів у цій пересилці і славний син українського народу поет Павло Арсенович Грабовський (1864–1902), багато інших політичних в'язнів. Ще й досі шлях, який веде з Савинців до Балаклії, люди називають етапним.

Цікаве походження двоповерхових будинків, у яких колись жили поміщики, а тепер розміщені виконком Савинської селищної Ради та житлово-комунальне господарство.

…Стояла колись на території сучасного парку дерев'яна церква. Задумали парафіяни замінити її цегляною, зібрали гроші, закупили в Ізюмі і перевезли у Савинці 300 тисяч штук цегли. Поміщики запросили з Харкова інженера-будівельника нібито для консультації, добре підпоїли його, дали солідного хабара та умовили сказати громаді, що цегла для будівництва церкви не придатна.

Селяни повірили і не знали, що ж тепер його робити з цеглою? Тоді поміщики Середін та Отцович заявили, що вони «виручать» громаду, куплять у неї цеглу, але без вартості перевезення. Оскільки інших покупців не було, цеглу із збитком для громади продали поміщикам, які й збудували собі будинки, що стоять уже понад сто років.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932–1933 роках, кількість встановлених жертв у Савинцях та Довгалівці — 588 людей[2].

• ВАТ «Савинський цукровий завод»
• Балаклійський елеватор (Cargill), колишній Комбікормовий завод
• «Савинський елеватор»

• Савинський Будинок Культури
• Савинська дитяча бібліотека

Історичні особи

• Талалай Леонід Миколайович (1941—2012) — український поет, народився в Савинцях.
• Тимофієнко Іван Васильович (1918—1986) — Герой Радянського Союзу.

Сучасники

• Тихий Іван Антонович (1927) — радянський маляр. Член Союзу художників СССР
• Чигринов Дмитро Вікторович (1983—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Прогноз погоди в смт. Савинці