Салаца
Салаца (латис. Salaca, лів. Salatsa) — річка на півночі Латвії, притока — Мазсалаца, витік річки у озері Буртніекс, довжина 95 км.
Салаца | |
---|---|
![]() | |
57°46′59″ пн. ш. 25°10′54″ сх. д. | |
Витік | |
• координати | 57°46′59″ пн. ш. 25°10′54″ сх. д. |
Гирло | Балтійське море |
• координати | 0°00′00″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д. |
Країни: |
![]() |
Довжина | 95 ± 1 км |
Площа басейну: | 3421 км² |
Середньорічний стік | 31,3 кубічний метр за секунду |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 455912 |
![]() | |
![]() |
Географія
Тече по Латвійській північній лісовій рівнині, переважно в межах Північновідземського біосферного заповідника. Річка протікає через три міста, Мазсалаца, Стайцеле і Салацгрива. Впадає в Ризьку затоку Балтійського моря в місті Салацгрива.
Салаца — прекрасне місце відпочинку; з переважно швидким потоком, багатьма піщаними скелями і печерами, річка гарно підходить для кількаденних походів на човні. Береги річки місцями скелясті, з червоного пісковика девонського періоду, а в околицях ростуть ліси.Найдовші природні печери Латвії - печери Даушені, довжиною понад 300 метрів розташовані на березі Салаци.[1]
Історія та культура
У верхів'ях річки розташована неолітична стоянка, яка відома під назвою Ріннюкалнс, розкопки який велися з 1875 р[2] . Також верхів'я Салаци відоме поселеннями лівів, що існували до другої половини XIX століття[3] .
Популярними місцями для туризму є містечко Мазсалаца та музей в садибі Вальтенберґю.
Галерея
- Печера Енгелю (Ангелів)
- Чортова печера (Velna alas)
- Гвоздична скеля (Neļķu klints)
Примітки
- Daugeni Big cave (The Big X cave)
- Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1949—1958. (рос.)
- Ливы // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Посилання
- Salis // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 215. (пол.)