Саллі Гемінгс

Сара «Саллі» Гемінгс (англ. Sarah "Sally" Hemings; ок. 1773 1835 (точні дати невідомі), США) рабиня-квартеронка, покоївка, гувернантка і коханка третього американського президента Томаса Джефферсона. За результатами аналізу ДНК Джефферсон виявився батьком принаймні одного з восьми її дітей, які з'явилися на світ в маєтку Монтіселло, а саме Медісона Гемінгса. Батьком інших дітей теоретично міг бути і брат Томаса, але це малоймовірно. На основі цих даних і історичного аналізу більшість істориків сьогодні вважають, що всі діти Саллі були дітьми Томаса Джефферсона[7].

Саллі Гемінгс
Народилася 1773[1][2][…]
Чарлз, Вірджинія, США
Померла 1835[2][3][…]
Шарлотсвілл, Вірджинія, США
Країна  США
Національність афроамериканці[4][5]
Місце проживання Монтічелло
Суспільний стан невільник[6]
Батько John Waylesd
Мати Betty Hemingsd
Брати, сестри Martha Jeffersond, Mary Hemingsd, James Hemingsd, John Hemingsd і Peter Hemingsd
Діти (6) Harriet Hemingsd, Madison Hemingsd і Eston Hemingsd
Томас Джеферсон. Третій президент США.

Історія про дітей третього президента США від рабині отримала скандальну популярність в американській пресі і особливо в білому консервативному середовищі, що відмовлялося вірити в те, що сталося. За мотивами історії їх взаємовідносин написано кілька книг і знято кілька фільмів.

Біографія

Саллі (ім'я при народженні-Сара) народилася в місті Шедуелл, округ Албемарл, штат Вірджинія, США. Її мати — Бетті Гемінгс була рабинею-мулаткою, дочкою англійського капітана і негритянки з Африки і належала білому американцю — пану Джону Вейлсу. Сам Джон був офіційно одружений з білою жінкою, з якою мав закононароджених дітей, одна з яких — Марта — і згодом стала законною дружиною Томаса Джефферсона.

При цьому Джон Вейлз мав зв'язок з рабинею Бетті, у якої і народилася квартеронка і також рабиня Саллі. Після смерті батьків, раби і майно перейшли Марті (кровній або єдинородній сестрі Саллі, тобто сестрі по батькові). Сама Марта померла в 1782 році і передала своє майно чоловікові, Томасу Джефферсону, з яким у неї були свої діти, але в живих залишилася лише одна дитина — біла дівчинка Марта Джефферсон. Так починається історія відносин між Саллі і Томасом, який був старший за неї на 30 років. Вперше їхні долі тісно переплелися в Парижі, куди 16-річна Саллі приїхала, підмінивши одну з гувернанток для дочки Джефферсона Марти, і де вона проживала в будинку з Джефферсоном. За французькими законами, що не визнавали рабства, вона мала право з'явитися в поліцію і отримати вільну грамоту, але не зробила цього і повернулася в США слідом за Томасом. Далі майже щороку або через рік вона народжує. Джерела вказують на народження восьми дітей, появу на світ шести з яких задокументовано:

  • Гарріет Гемінгс (I) (5 жовтня 1795 — 7 грудня, 1797)
  • Беверлі Гемінгс (можливо також Вільям Беверлі Гемінгс) (1 квітня 1798 — після 1873)
  • невідома дівчинка (можливо названа Феня на честь сестри Саллі Фені; 1799 — незабаром померла)
  • Гарріет Гемінгс (II) (22 травня, 1801 — після 1863)
  • Медісон Гемінгс (Джеймс Медісон Гемінгс) (19 січня 18051877)
  • Естон Гемінгс (Томас Естон Гемінгс) (21 травня 18081856)

При цьому документацією народжень займався сам Томас Джефферсон. У своїй обліковій книзі ім'я батька дітей або не вказано, або затерто, хоча в запису народжень дітей інших рабинь ім'я батька присутнє.

Останні дев'ять років життя Саллі провела в будинку двох своїх синів, виховуючи онука. Вона померла в 1835 році в місті Шарлоттсвіль (штат Віргінія), так і не отримавши офіційну вільну, але користуючись неформальною незалежністю, наданою їй дочкою покійного Джефферсона. Проте всім її дітям по досягненні ними повноліття вільна була надана самим Джефферсоном. Ці діти і їх дядько були єдиними рабами, яким Джефферсон дав свободу. Троє з них, будучи світлошкірими (на відміну від темношкірого Естона), переїхали на північ і інтегрувалися в біле суспільство, а їх нащадки вважалися білими[8][9].

Образ в кіно

  • «Джефферсон у Парижі» (1995)
  • «Джон Адамс» (2008)

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  2. Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. Smith J. C. Notable Black American Women
  5. BlackPast.org — 2004.
  6. https://enslaved.org/record/person/Q490923
  7. Sally Hemings. Monticello.org. Процитовано 23 вересня 2013.
  8. Gordon-Reed, Annette. The Hemingses of Monticello: An American Family. W. W. Norton\date= 2008.
  9. Thomas Jefferson's Last Will & Testament. Monticello.

Література

  • Thomas Jefferson and Sally Hemings: An American Controversy: Annette Gordon-Reed (University Press of Virginia, 1997)
  • Jefferson Vindicated: Помилок, Omissions, and Contradictions In the Hemings Genealogical Search: Cynthia H. Burton (self-published, 2005)
  • A President in the Family: Thomas Jefferson, Sally Hemings, and Thomas Woodson: Byron W. Woodson, Sr. (Praeger, 2001)
  • The Jefferson-Hemings Myth, An American Travesty: Eyler Robert Coates, Sr. (Thomas Jefferson Heritage Society, 2001)
  • «Anatomy of a Scandal, Thomas Jefferson and the Sally Story»: Rebecca L. and James F. McMurry, Jr. (Thomas Jefferson Heritage Society, 2002) and
  • «Jefferson-Hemings Scholars Commission Report» (Thomas Jefferson Heritage Society, 2001)
  • Thomas Jefferson: An Intimate History: Fawn Brodie M. (W. W. Norton, 1974)
  • Six-volume biography of Thomas Jefferson: Dumas Malone (Little, Brown, 1948—1981)
  • Jefferson'Children s: The Story of One American Family: Jane Feldman, Shannon Lanier (Random House, 2001)
  • Monticello account of Thomas Jefferson and Sally Hemings
  • Report of the Research Committee on Thomas Jefferson and Sally Hemings
  • The Slave Children of Thomas Jefferson: Sam Sloan (Kiseido, 1992) ISBN 1-881373-02-9
  • Thomas Jefferson's Farm Book: Thomas Jefferson (Thomas Jefferson Foundation, 2002) ISBN 1-882886-10-0
  • The Farm Book by Thomas Jefferson ISBN 0-923891-80-3
  • Sally Hemings and Thomas Jefferson: History, Memory, and Civic Culture: Jan Lewis, Peter S. Onuf, editors (University Press of Virginia, 1999)
  • Farm Book, 1774—1824, by Thomas Jefferson (electronic edition). Thomas Jefferson Papers: An Electronic Archive. Boston, Mass.: Massachusetts Historical Society, 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.