Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд

Салман народився 31 грудня 1935 року[4]. Він став 25-м сином ібн Сауда[4][5], його матір'ю була Хасса ас-Судайрі[6]. Разом з шістьма братами Салман утворив так звану «сімку Судайрі»[7]. Виховувався він у палаці Мурабба[8]. Початкову освіту здобув у школі принців у Ер-Ріяді, яку заснував ібн Сауд для своїх дітей[9]. Салман вивчав релігію й сучасну науку[10].

Коли принцу Салману було 19 років, його батько, король Абдул-Азіз, у березні 1954 року призначив його своїм представником і еміром (мером) Ер-Ріяда[10][4]. Пізніше, у квітні 1955, король Сауд призначив його мером Ер-Ріяда в чині міністра[4][10]. Салман пішов у відставку з цього поста у грудні 1960[9].

У лютому 1963 року Салман був призначений губернатором провінції Ер-Ріяд[9]. Він пробув на цій посаді 48 років, з 1963 по 2011 рік[10]. Як губернатор, він зробив внесок у перетворення Ер-Ріяда із середнього міста на великий мегаполіс. Займався залученням туристів та інвестицій до країни, підтримував геополітичні та економічні відносини із Заходом[11].

Під час губернаторства Салмана його радниками були молоді висококваліфіковані технократи, набрані з Університету короля Сауда[12]. У січні 2011 року він дав вказівку вжити заходів щодо жебраків Ер-Ріяда, «які намагаються скористатися щедрістю людей». Всі жебраки-іноземці були депортовані, а місцеві жебраки пройшли програму реабілітації в міністерстві соціальних справ[13].

Принц Салман з міністром оборони США Леоном Панеттою у Пентагоні у квітні 2012 року

У листопаді 2011 року принца Салмана призначили міністром оборони. Він замінив на цій посаді свого померлого брата, принца Султана[14], а губернатором Ер-Ріяда призначили принца Саттама. Салман також увійшов до складу Ради національної безпеки[15]. У квітні 2012 року він відвідав Сполучені Штати і Велику Британію, де зустрівся з президентом США Бараком Обамою і прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Камероном[16][17].

Газета Al Akhbar стверджувала, що призначення Салмана відбулося завдяки його здібностям до примирення і дипломатичним талантам, його належності до середнього покоління (що дозволяло йому виступати посередником між батьками і синами у королівській родині) і його широким знайомствам в арабському світі і міжнародній сфері (заведеним під час перебування на посту губернатора)[3].

Незабаром після смерті свого брата, принца Наїфа ібн Абдул-Азіза, принц Салман у червні 2012 року був призначений наслідним принцом Саудівської Аравії[18][19], а також заступником прем'єр-міністра[20]. Агентство «Рейтер» розцінило його призначення як сигнал того, що обережні реформи короля Абдалли, швидше за все, продовжаться[20]. Саудівські реформісти заявили, що принц Салман прийме більш дипломатичний підхід до представників опозиції, на відміну від інших членів королівської сім'ї, але його не можна вважати політичним реформатором[21]. Вони також заявили, що, як і король Абдалла, принц Салман буде головним чином приділяти увагу поліпшенню економічної ситуації, а не політичним змінам[21].

Бувши принцом-наступником Саудівської Аравії, Салман став хранителем двох святинь і королем Саудівської Аравії 23 січня 2015, відразу ж після смерті свого зведеного брата, короля Абдалли. Одночасно з цим зведений брат Салмана, Мукрін ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, став принцом-наступником і заступником прем'єр-міністра.