Деменція
Деме́нція (лат. dementia — безумство) — синдром стійкого порушення когнітивних функцій внаслідок органічного ураження мозку. Частота деменції зростає з віком: від 2 % — у віці до 65 років, до 20 % — у людей 80 років і старше.
| Деменція | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | психіатрія і неврологія |
| Препарати | циталопрам[1], рисперидон[1][2], Перфеназин[1], донепезил[1][2], галантамін[1][2], такринd[1], ривастигмін[1][2], оланзапін[2], кветіапін[2], Пімавансеринd[2], арипіпразол[2], мемантин[2], dihydro-α-ergocryptined[3] і dihydroergocristined[4] |
| Частота | 3.8—4% (Азія), 6.1—6.3% (Європа), 6.4—6.6% (Америка), 2.5—2.7% (Африка) |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6D81 |
| МКХ-10 | F00-F07 |
| DiseasesDB | 29283 |
| MedlinePlus | 000739 |
| MeSH | D003704 |
 Dementia у Вікісховищі | |
В Україні на деменцію страждають 63 тисячі людей. Щороку занедужують понад 4,5 тисячі осіб. У 40 % випадків їх спіткає судинна деменція.[5]
Клінічні ознаки
- Порушення короткочасної та довгочасної пам'яті (за даними психіатричного інтерв'ю, суб'єктивного та об'єктивного анамнезів, нейро- та патопсихологічної діагностики).
- Принаймні одне з такого:
- порушення абстрактного мислення;
- порушення критики, що виявляється як нездатність будувати реальні плани відносно навколишніх, рідних та питань, пов'язаних з роботою;
- нейропсихологічні симптоми і синдроми: афазія, апраксія, агнозія («три А»), а також порушення зорово-просторових функцій і конструктивної діяльності;
- зміни особистості.
- Соціальна дезадаптація у родині та на роботі.
- Відсутність проявів делірію в період деменції.
- Наявність органічного фактору в історії хвороби (за результатами лабораторних досліджень, аналізів і т. п.).
Класифікація
За локалізацією ураження структур мозку
Виділяють:
- кіркову — з переважним ураженням кори головного мозку (хвороба Альцгеймера, лобово-скронева часткова дегенерація, алкогольна енцефалопатія);
- підкіркову — з переважним ураженням підкоркових структур (прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія (хвороба Бінсвангера), прогресуючий надядерний параліч, хвороба Гантінгтона, хвороба Паркінсона, мультиінфарктна деменція (ураження білої речовини));
- кірково-підкіркову (хвороба з тільцями Леві, кірково-базальна дегенерація, судинна деменція);
- мультифокальну — з множинними вогнищевими ураженнями (хвороба Кройцфельда — Якоба).
Атрофія мозку при тяжкому перебігу хвороби Альцгеймера (ліворуч — здоровий мозок)
Основна класифікація деменцій пізнього віку
- Судинні деменції (церебральний атеросклероз).
- Атрофічні деменції (хвороба Альцгеймера, хвороба Піка).
- Змішані.
Синдромальна класифікація
- Лакунарне (дисмнестичне) слабоумство. Більш за все страждає пам'ять: прогресуюча та фіксаційна амнезія. Хворі можуть компенсувати свій дефект, записуючи важливе на папері тощо. Емоційно-особистісна сфера страждає не сильно: ядро особистості не зачіпається, можливі сентиментальність та емоційна лабільність, як при хворобі Альцгеймера.
- Тотальне слабоумство. Грубі порушення як у пізнавальній сфері (патологія пам'яті, порушення абстрактного мислення, довільної уваги та сприйняття) та особистості (розлади моральності: зникають почуття обов'язку, делікатність, коректність, чемність, сором'язливість; руйнується ядро особистості). Причини: локальні атрофічні та судинні ураження лобних часток мозку як при хворобі Піка.
Захворювання та стани, які можуть супроводжуватись деменцією
- хвороба Альцгеймера (50 — 60 % всіх випадків деменції)
- судинна (мультиінфарктна) деменція (10 — 20 %)
- алкоголізм (10 — 20 %)
- внутрішньочерепні об'ємні процеси — пухлини, субдуральні гематоми та мозкові абсцеси (10 — 20 %)
Смертність на мільйон осіб, 2012 року внаслідок деменції, за країнами. Найсвітліший тон (жовтий) — до 4 осіб, найтемніший — 376....1266 людей.
- аноксія, черепно-мозкова травма (10 — 20 %)
- нормотензивна гідроцефалія (10 — 20 %)
- хвороба Паркінсона (1 %)
- хвороба Гантінгтона (1 %)
- прогресуючий супрануклеарний параліч (1 %)
- хвороба Піка (1 %)
- бічний аміотрофічний склероз
- спиноцеребральні дегенерації
- офтальмоплегія у поєднанні з метахроматичною лейкодистрофією (доросла форма)
- хвороба Геллервордена — Шпатца
- гашишний психоз, пізні стадії
Вірусні захворювання
- COVID-19 (коронавірус) у групі ризику опиняються люди, мозок яких ослаблений через тривалі інтоксикації, наркоз або гіпоксії, а також люди з нестійкою психікою або після тривалого прийому психотропних речовин
- ВІЛ-інфекція у вигляді ВІЛ-енцефалопатії (приблизно 1 %),
Інфекційні захворювання
- хвороба Кройцфельда — Якоба (1 — 5 %),
- наслідки (резидуальні явища) тяжких енцефалітів і менінгітів, особливо перенесених у дитячому віці,
- прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія[6],
- нейросифіліс,
- хвороба Бехчета[7],
Дефіцитні стани
- синдром Гайє — Верніке — Корсакова — недостатність тіаміну (1 — 5 %),
- недостатність вітаміну В12,
- недостатність фолієвої кислоти,
- пелагра;
Метаболічні порушення
- діалізна деменція
- гіпо- та гіперфункція щитоподібної залози
- тяжка ниркова недостатність
- хвороба Іценка — Кушинга
- печінкова недостатність
- хвороби паращитоподібних залоз
- системний червоний вовчак та інші колагенові хвороби, що супроводжуються церебральними васкулітами
- розсіяний склероз
- хвороба Віпла
Примітки
- NDF-RT
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Повтор знайомих святкових пісень та телевізійних програм може допомогти людям з деменцією — лікар. hromadske.ua (укр.). Процитовано 21 липня 2020.
- Не підтверджено інфекційне походження
- Не підтвердили поки інфекційне походження
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.