Салім Кеш'юш

Салим Кеш'юш народився 2 квітня 1979 року у французькому місті Ліон, у бідній алжирській сім'ї. Коли Саліму було лише 15 років, він був помічений французьким режисером Гаелем Морелем, який запропонував Кеш'юшу роль у своєму першому повнометражному фільмі «На повній швидкості». Відтоді актор зіграв ще в кількох фільмах Мореля: «Перший сніг» (1999), «Клан» (2004) і «Життя після нього» (2007).

Будучи підлітком, Салім розглядав акторське ремесло не більше ніж просто гру, проте робота з Морелем, а також досвід роботи з Франсуа Озоном у фільмі «Кримінальні коханці» розвинули в ньому пристрасть до цієї професії і він вирішив зробити кар'єру в цій царині: він вступає до акторської школи і закінчує її в 2002 році.

З чотирнадцятирічного віку актор займається боксом.[1] У 1998 він став чемпіоном Франції з кікбоксингу.[1] У 1999 і 2002 роках Салім займав друге місце на чемпіонаті по тайському боксу. Його спортивні навички використали режисери — так він грав боксера у драмі Франсуа Озона «Кримінальні коханці», а у фільмі Гаеля Мореля «Клан» він виконав капоейру.[1][2]

У 2005 році разом з Амандою Лір Салім знявся в короткометражному фільмі «Жиголо», який був номінований на «Золотого Ведмедя» на Берлінському кінофестивалі.[3] Салім зіграв хлопця-повію, який намагається повернути своє життя в нормальне русло і впоратися з внутрішньою пристрастю до саморуйнування. Він погано розуміє що відбувається навкруги, світ для нього немов рушиться. Він нікого не підпускає до себе і починає підсаджуватися на наркотики. Навіть закохана в нього багата вдова не в змозі допомогти йому.

З 2004 року актор почав грати в театрі. Однією з найвідоміших його сценічних робіт стала роль Джузеппе Пелозі, вбивці і коханця знаменитого італійського режисера Пазоліні у виставі «Життя і смерть П'єра Паоло Пазоліні» (Vie et mort de Pier Paolo Pasolini).[2] У тому ж році за цією п'єсою було знято однойменний телевізійний фільм за участю Саліма Кеш'юша.[4]

Серед безлічі акторських робіт останніх років також виділяються роль араба Месіра у фільмі 2004 роки «Вища школа». Фільм було поставлено за однойменною драмою 1995 року, написаною французьким театральним драматургом і перекладачем Жаном-Марі Бессетом про класові, сексуальні і культурні відмінності сучасного суспільства Франції. У фільму, персонаж Саліма, (простий робітник арабського походження на ім'я Месір) за його словами, був «Чорною вівцею» — адже він, на відміну від усіх інших героїв, не має благородного походження і завжди сам заробляє собі на життя. Він єдиний, хто займається чимось справжнім, чимось дійсно потрібним і корисним, тоді як персонажі Грегорі Баке, Аліса Тальйоні, Жосліна Ківрена і Елоді Наварр не бачачи реального світу, вчаться на тих, хто в майбутньому буде цим світом управляти. Вони — Еліта.

Також Салім працював з Клаудією Кардинале і Антоніном Стелі у стрічці туніського режисера Мехді Бен Атіа «Слід нашої туги» (або в перекладі з французької «Нитка»), що розповідає історію про те, як зустрілися ті, кого доля зв'язала «невидимою червоною ниткою». Зустрілися незважаючи на усі соціальні, релігійні і расові забобони.

У 2013 році Салім Кеш'юш знявся в одному з найзначимішому французьких фільмів останнього десятиліття — «Життя Адель» режисера Абделатіфа Кешиша, в якому зіграв роль Саміра — молодого, не надто удачливого актора, безнадійно закоханого в героїню Адель Екзаркопулос.

Від самого початку акторської кар'єри Саліма, деякі художники і фотографи виражали великий інтерес в тому, щоб зафіксувати Саліма у своїх роботах. Кеш'юш позував відомим фотографам і художникам П'єру і Жилю в їхніх роботах, що мають відношення до фільму «Кримінальні коханці». У 2003 році Юсеф Набіль (Youssef Nabil) зображував Саліма у своїх картинах, пов'язаних з фільмом «Життя і смерть П'єра Паоло Пазоліні».[5] У 2005 році Мішель Жиліберті (Michel Giliberti) з повагою продемонстрував «темну сторону» Саліма в десятках своїх картин. Також Салім позує для різних глянсових журналів і в рекламних фотосесіях.

• Офіційний сайт
• Салім Кеш'юш на сайті IMDb (англ.)
• Салім Кеш'юш на сайті AlloCiné (фр.)
• Салім Кеш'юш у соціальній мережі «Facebook»