Самородний бісмут
Бі́смут саморо́дний — мінерал класу самородних елементів, Bi.
Самородний бісмут | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Bi |
Nickel-Strunz 10 | 1.CA.05[2] |
Ідентифікація | |
Колір | сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому |
Сингонія | Тригональна сингонія[3] |
Просторова група | кристалографічна група 166d[3] |
Спайність | довершена в одному напрямі |
Твердість | 2,3 ± 0,2 |
Густина | 9,77 ± 0,06 г/см³ |
Інші характеристики | |
Особливі характеристики | характерні жовтувато-червоні розводи |
Самородний бісмут у Вікісховищі |
Загальний опис
Має незначні домішки Sb, Pb, Te, As, S та ін.
Сингонія триклінна. Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому; характерні жовтувато-червоні розводи. Легко ріжеться ножем.
Спайність довершена в одному напрямі.
Твердість 2,5. Густина 9,75 ± 0,05. Легкоплавкий (270 °С).
Бісмут самородний — типовий метал; питомий електричний опір близько 1,2х10−6 Ом·м і сильно залежить від домішок.
Бісмут самородний — гідротермальний мінерал, входить до складу бісмутових руд.
Локалізація і переробка
Бісмут самородний відносно рідко утворює промислові скупчення, подібні тим, які виявлені, наприклад, у Рудних горах, в Болівії і Австралії.
Збагачується аналогічно бісмутину.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Самородний бісмут // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Самородний бісмут // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.