Самородний бісмут

Бі́смут саморо́дний мінерал класу самородних елементів, Bi.

Самородний бісмут
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Bi
Nickel-Strunz 10 1.CA.05[2]
Ідентифікація
Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому
Сингонія Тригональна сингонія[3]
Просторова група кристалографічна група 166d[3]
Спайність довершена в одному напрямі
Твердість 2,3 ± 0,2
Густина 9,77 ± 0,06 г/см³
Інші характеристики
Особливі характеристики характерні жовтувато-червоні розводи
 Самородний бісмут у Вікісховищі
Кристал бісмуту. Іризація за рахунок включень оксидів сірки.
Кристал бісмуту

Загальний опис

Має незначні домішки Sb, Pb, Te, As, S та ін.

Сингонія триклінна. Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому; характерні жовтувато-червоні розводи. Легко ріжеться ножем.

Спайність довершена в одному напрямі.

Твердість 2,5. Густина 9,75 ± 0,05. Легкоплавкий (270 °С).

Бісмут самородний — типовий метал; питомий електричний опір близько 1,2х10−6 Ом·м і сильно залежить від домішок.

Бісмут самородний — гідротермальний мінерал, входить до складу бісмутових руд.

Локалізація і переробка

Бісмут самородний відносно рідко утворює промислові скупчення, подібні тим, які виявлені, наприклад, у Рудних горах, в Болівії і Австралії.

Збагачується аналогічно бісмутину.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.