Сапожко Ігор Васильович

Сапо́жко І́гор Васи́льович (нар. 1 вересня 1977(19770901), Київ) міський голова Броварів із 2010 року, виконував обов'язки мера міста з 2008 року. Депутат і секретар Броварської міської ради з 2006 року, висувався за списками ВО «Батьківщина». На посаду міського голови у 2010 році балотувався від Партії регіонів, з якої вийшов під кінець Євромайдану — 20 лютого 2014 року.

Сапожко Ігор Васильович
Сапожко Ігор Васильович
Міський голова Броварів
Нині на посаді
На посаді з в.о. з 24 липня 2008,
міський голова і голова ради ОТГ з 31 жовтня 2010 до цього часу
Попередник Віктор Антоненко
Народився 1 вересня 1977(1977-09-01) (44 роки)
Київ
Відомий як політик
Громадянство УРСР Україна
Національність українець
Освіта Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ)
Політична партія Партія регіонів
У шлюбі з Марина Анатоліївна
Діти донька та син
Висловлювання у Вікіцитатах

Дитинство та юнацтво

Ігор Сапожко народився 1 вересня 1977 року в місті Києві. Родина мешкала на вулиці Архітектора Вербицького, що на Харківському масиві столиці.[1][2].

Освіта

Згідно з офіційною біографією, 1992 року Ігор Сапожко закінчив київську ЗОШ № 237. Одразу після цього вступив до ПТУ № 16 на деревоообробну спеціалізацію[1], яке закінчив у 1995 році.[3][4]

Із 2002 до 2007 навчався за юридичною спеціальністю «Правознавство» у Київському національному університеті внутрішніх справ (нині академія).[3][4]

У 2010 році, вже будучи міським головою, здобув другу вищу освіту та отримав ступінь магістра за спеціальністю «державне управління» в Національній академії державного управління при Президентові України.[3][4]

Доросле життя

Із 1996 по 2006 роки Ігор Сапожко був помічником депутата. За твердженням деяких ЗМІ, цей факт із біографії не відповідає дійсності.[1][5]

Оголошення про розшук Ігоря Сапожка

У випуску газети «Киевские ведомости» від 29 квітня 1998 року розповіли історію про конфлікт і подальший збройний напад на охорону кіоска на Харківському масиві Києва, що стався 27 квітня, внаслідок якого загинув 23-річний Іван Касьяненко. Після цього у газеті «Факты и комментарии» від 26 травня 1998 року з'явилось оголошення від Харківського РУ ГУ МВС України в місті Києві із повідомленням про розшук. Серед чотирьох чоловіків, яких правоохоронці оголосили у розшук, був Ігор Сапожко.[1] У 2015 році у відповідь на депутатський запит Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що з'ясувати всі обставини події неможливо, оскільки матеріали кримінальної справи передали до прокуратури. За інформацією Генеральної прокуратури України, наданою того ж року, матеріали справи були знищені.[2][6][7]

За даними офіційної біографії, з 25 листопада 2000 року до 15 вересня 2003 року Ігор Сапожко працював водієм: спершу в МПП «Іскандер», згодом у ЗАТ «Познякижитлобуд». Із 17 листопада 2004 року — працював менеджером-консультантом у ВАТ «Лопас», роком раніше отримавши посаду юрисконсульта.[3][4]

26 березня 2006 року Ігор Сапожко був обраний депутатом Броварської міської ради на місцевих виборах за списками ВО «Батьківщина». З 17 травня 2006 року він обійняв посаду секретаря міськради. Із 24 липня 2008 року, після висловлення недовіри попередньому голові Віктору Антоненку, став виконувачем обов'язків голови Броварської міської ради.[8][2]

На початку 2010 року, одразу після приходу до влади в Україні Віктора Януковича, Ігор Сапожко переходить до лав Партії регіонів.[9] На місцевих виборах 31 жовтня 2010 року він балотувався від цієї політичної силиї — на посаду міського голови Броварів. 2 листопада 2010 року його проголосили переможцем на виборах.[8][10]

У 2012[11] і 2013[12] роках Ігоря Сапожка номінували на титул української премії «Людина року» в номінації «Міський голова року». Переможцем він не став.[13][14]

Віче на майдані Свободи у Броварах з вимогою відставки Ігоря Сапожка з посади міського голови, 24 лютого 2014 року

20 лютого 2014 року Ігор Сапожко оголосив про свій вихід із Партії регіонів і про припинення існування фракції партії в Броварськiй міській раді.[15][16][17]

27 вересня 2015 року як безпартійний[18] Ігор Сапожко висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Броварів на місцевих виборах 2015 року як самовисуванець.[19] Однак, відповідно до матеріалів передвиборчої агітації, Ігор Сапожко та Українська партія «Єдність» (голова Олександр Омельченко) йшли на виборах спільною командою.[20][21][22] 29 жовтня стали відомими результати виборів, відповідно до яких міським головою Броварів лишився Ігор Сапожко.[23][24]

Обраний на місцевих перевиборах 17 січня 2021 року головою ради Броварської ОТГ, де висувався від партії свого імені — Команди Ігоря Сапожка «Єдність».[25][26]

Родина та проживання

Разом із сім'єю Ігор Сапожко мешкає у садибі в селі Гнідині Бориспільського району Київської області.[27]

Склад його родини такий.

Див. також

Примітки

  1. Політичний «феномен» Ігоря Сапожка: від київського рекетира до броварського мера. Частина 1. Темне минуле. Маєш право знати. 03.08.2015
  2. Мнение: Нынешняя власть допускает «ошибку им. Януковича» (рос.). Аргумент. 09.10.2015
  3. Сапожко Ігор Васильович (Біографія). Маєш право знати. Процитовано 16 лютого 2013.
  4. Сапожко Ігор Васильович: біографія. Броварська міська рада (офіційний сайт). Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
  5. Фальшивые кандидаты — поддельные выборы? (рос.). Украина криминальная. 08.10.2015
  6. Народний депутат Віталій Купрій: «Фігурант кримінальної справи Ігор Сапожко балотується на мера Броварів!» Громадський захист Київщини (Зареєстроване ЗМІ: КІ-№ 144Р від 06.03.2012). № 22 (72), стор. 1 і 6. 12.10.2015.
  7. ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ № 11/10-261. Верховна Рада України. 13.02.2015
  8. Результати виборів мера. Блог Територія правди. Процитовано 16 лютого 2013.
  9. Політичний «феномен» Ігоря Сапожка. Частина 2. Стрімка політична кар'єра в Броварах: талант чи впливові покровителі?. Маєш право знати. 13.08.2015
  10. Броварська міська рада. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 16 лютого 2013.
  11. Претендентами на титул «Людина року — 2012» стали відомі політики та скандальні мери УНІАН. 14.11.2012
  12. Названо претендентів на здобуття титулу «Людина року - 2013». ТСН. 1+1. 25.11.2013
  13. . Маєш право знати. 25.03.2013
  14. Визначені володарі премії «Людина року — 2013» Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.. УНІАН. 24.03.2014
  15. Революція в Броварах: хроніка 20 лютого. Маєш право знати. 21.02.2014
  16. Мер Броварів Сапожко вийшов з ПР, фракція у міськраді припинила існування. 112 Україна. 20.02.2014
  17. Звернення Сапожка до броварчан (відео). Андрій Качор // ЕКТА Бровари. 22.02.2014
  18. Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.. Центральна виборча комісія України. 2015
  19. Ігор Сапожко «самовисунувся» на посаду мера Броварів. Рішення про реєстрацію кандидата ще немає. Маєш право знати. 28.09.2015
  20. . УП «Єдність». Жовтень 2015
  21. (фото). Наш край. 20.10.2015
  22. Бровари: як екс-регіонал сформував більшість завдяки «опозиціонерам». Чесно. 29.03.2016
  23. Броварська міська рада Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.. Центральна виборча комісія. Жовтень 2015 року
  24. Постанова Броварської міської виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів Броварського міського голови. Маєш право знати. 30.10.2015
  25. Ігор Сапожко – мер, у міськраду його команда «заходить» більшістю мандатів, – офіційні підсумки перевиборів. Трибуна-Бровари. 22.01.2021
  26. Перевибори в Броварах: поіменно та в цифрах. ПРОТОКОЛИ голосування. Трибуна-Бровари. 23.01.2021
  27. Політичний «феномен» Ігоря Сапожка: від київського рекетира до броварського мера. Частина 4: заключна. Маєш право знати. 15.09.2016
  28. Сапожко Ігор Васильович. Бровари, неофіційний сайт. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2013.
  29. Е-декларація Сапожка Ігоря Васильовича. НАЗК. 2016

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.