Сапіга Богдан Семенович
Богдан Семенович Сапіга (до 1450 — після 1512) — писар великий литовський (1471—1488), окольничий смоленський, державець мценський та любецький (1494—1500), намісник високодворський (1503—1512), перебував на дипломатичній службі, засновник ружансько-черейської гілки роду Сапігів.
| Сапіга Богдан Семенович | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Народився | не пізніше 1449 |
| Помер | не раніше 1513 |
| Країна |
 Велике князівство Литовське |
| Посада | писар великий литовський |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Семен Сопігаd[1] |
| Мати | Natassya Pawshankad[1] |
| Брати, сестри | Іван Семенович Сапіга |
| У шлюбі з | Teodora Sokolińskad |
| Діти | Іван Богданович Сапіга, Janusz Sapiehad, Fedor Bohdanowicz Sapiehad, Hanna Sapiehad і Bohdana Sapiehad |
_(3).jpg.webp)
Біографія
Старший син Семена Сапіги, засновник лінії ружансько-черейської Сапіги.
Через шлюб у 1475 році з княгинею Федорою Бабич-Друцькою-Соколінською він отримав маєтки Черея, Біла, Тухачова, Лемниця, Сар'я, Грезан, а також право опіки над Черейським монастирем із селом Клубинічі. Одруження позитивно вплинуло на його службову кар'єру. Його дружина по материній лінії була споріднена з Ольгердовичами, а свекруха — княгиня Марія Друцька-Соколінська з роду Чарейських була племінницею впливового смоленського єпископа Мисаїла[2]. На кар'єру Богдана добре вплинули діяльність його брата Івашка (засновника лінії Сапігів Кодена).
Богдан Семенович також придбав за власні гроші багато маєтків, а в обмін з братом Іваном він отримав Єльню, утворюючи основу латифундії Сапігів.
Служив на дипломатичній службі. Брав участь у посольствах до Москви (1504, 1507), де в 1507 році був затриманий та ув'язнений (1507—1508) як заручник сім'ї Михайла Глинського.
Сім'я
Він був одружений з княгинею Федорою Друцькою-Сокілінською і мав трьох синів — Івана, Януша та Федора, а також двох доньок — Богдану та Анну[2].
Примітки
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
- Семянчук Г. М. Чарлёна — двор Сапегаў над Нёманам у XVI—XVII стст. // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV—XVIII стст.): зборнік навуковых прац / Установа "Музей «Замкавы комплекс „Мір“»"; пад рэд. А. М. Янушкевіча. — Мінск: Медысонт, 2014 .- С. 372—394. — С. 375
Література
- Сапеги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Сапега // Енциклопедія історії Білорусі, т. 6. — Мінськ, 2001. С. 222—228.
- Насевич В. У складі Великого князівства Литовського // Пам'ять: Істор.-док. літопис Крупського району. — Мн., 1999. С. 70–73.